Справа № 22ц - 4539/10                   Головуючий в I інстанції - Маймур Ф.Ф.

Категорія -  27                         Доповідач - Котушенко С.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

    головуючого - Петренко І.О.

    суддів - Максюти Ж.І.,  Котушенко С.П.

    при секретарі - Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Українське фінансове агентство "Верус", ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості і подало заяву про забезпечення позову.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року накладено арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 В межах заявлених позовних вимог 2 273 238,08 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування вказаної ухвали, як незаконної.

        Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню з наступних підстав.    

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Прийнявши до розгляду заяву про забезпечення позову, яка була складена без додержання зазначених вимог ЦПК, оскільки в ній не обґрунтована необхідність застосування вказаного виду забезпечення позову, відсутні відомості про наявність у відповідачів нерухомого майна, що належить їм на праві власності, певного рухомого майна та його вартості, суддя не повернув її заявникові, як передбачено ч.8 ст.153 вказаного Кодексу.

Згідно роз'яснень п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Накладаючи арешт на нерухоме, а також інше рухоме майно, суддя не вказав його родові признаки та вартість, не пересвідчився в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволені позову, не з'ясував обсяг позовних вимог та дані про особи відповідачів.

Постановляючи вказану ухвалу, суддя прийняв до уваги тільки інтереси позивача, залишивши поза увагою інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушеними у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне ухвалу судді скасувати, справу повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303,307,312 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 05 лютого 2010 року про забезпечення позову скасувати, справу повернути до того ж суду для вирішення питання про прийняття заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ: