УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ     СУД        ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ     ОБЛАСТІ

Справа  №22ц- 5374/2010                                                                                                               Голов.1-ї інст Пономаренко І.П.

Категорія  57                                                                                                                                    Доповідач – Костюченко Н.Є.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем     України

23 червня    2010  року   Апеляційний  суд   Дніпропетровської  області   в складі :

головуючого  –  Костюченко Н.Є.

суддів – Григорченка Е.І.,  Баранніка О.П .,

при секретарі  - Сичевській А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську  цивільну   справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради - про виплату допомоги по догляду за дитиною, -

В С Т А Н О В И В:

    В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10.02.2010., якою їй відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом матеріального закону.

    У позові ОСОБА_2 просить визнати протиправною відмову відповідача в проведенні перерахунку допомоги по догляду за двома дітьми до досягнення 3-річного віку,  зобов*язати його нарахувати та виплатити данну допомогу у відповідності із вимогами Закону в розмірі прожиткового мінімумуму для дітей віком до 6 років з 1 січня 2008р. до досягнення дітьми трирічного віку.

    Постановою суду в задоволенні вимог – відмовлено з тих підстав, що при нарахуванні допомоги відповідач діяв в межах норм ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік».

    Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга повинна бути задоволена , а постанова скасована із задоволенням вимог в зв*язку із слідуючим.

    Матеріалами справи встановлено, що  за стст.1,13 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» - позивачка як така, що виховує двох неповнолітніх дітей до 3-х років, має право на державну допомогу  по догляду за дітьми до 3-х років .

    Статею 43 ЗУ «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування у зв*язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (що діє відносно застрахованих осіб) та ст.15 Закону «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» (яка підлягає застосуванню, оскільки  з січня 2007р. обов*язки по виплаті допомоги покладені на відповідача) - така допомога передбачена у  розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

       Всупереч вимог цих норм зазначених Законів, а також ст.ст.22, 46 Конституції України, згідно яких при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людини;  соціальні виплати та допомога, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом,  - відповідачем належні позивачці виплати в повній мірі не нараховувались та не проводились, суми виплат не відповідали прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років з 2008р.    

Посилання суду на вищу юридичну силу відповідних законів про державні бюджети, на підставі яких, за висновками суду, відповідач вірно проводив нарахування та виплату допомоги на дитину, - протирічить положенням ст.8 Конституції України, згідно якої – в Україні визначається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має найвищу юридичну силу.  Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції є нормами прямої дії.   Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

    Таким чином, висновки суду та його постанова протирічать усим зазначеним вище нормам Конституції України. Положення  Законів України про державні бюджети - як фінансових  нормативних актів - повинні знаходитись у відповідності із нормами спеціальних законів, а не змінювати іх. Крім того, рішеннями Конституційного Суду України у 2007р. та у 2008р. було відновлено дію ст.ст.41,43 першого Закону та ст.15 другого Закону,перелічених вище,   що судом 1-ї інстанції не враховано.

    Встановивши невиконання відповідачем вимог Конституції України, норм Законів про виплату соціальної допомоги по догляду за дитиною з 2008р до досягнення дітьми 3-х років,  суд апеляційної інстанції вважає необхідним постанову на підставі ст.309п.4 ЦПКУ скасувати,  ухвалити нове рішення про задоволення позову.

    Враховуючи, що порушення прав позивачки виникли з вини державних органів, та те, що рішення ухвалюється  за правилами цивільного та цивільно-процесуального законодавства, - немає підстав вважати пропущеним позивачкою річний строк для звернення до суду  за нормами КАСУ.        

Керуючись ст.ст. 307, 309п.4  ЦПК  України,  апеляційний    суд  -

В И Р І Ш  И В:

    Апеляційну   скаргу –  частково задовольнити.

Постанову   Тернівського міського суду  Дніпропетровської області   від 10лютого   2010р. -   скасувати.    Позовні вимоги частково задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради щодо нарахування і виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку з 2008р. – неправомірними.

Зобов*язати Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоотримані суми допомоги по догляду за дітьми з 2008 року- до досягнення дітьми трирічного віку згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення   чинне з моменту проголошення, може бути оскаржене  у касаційному порядку  у  2-місячний строк.

          С У Д Д І