Справа № 22-9223/2010 рік Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.
Категорія 32 Доповідач Маширо О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 липня 2010 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючої Маширо О.П.
суддів Резникової Л.В., Троценко Л.І.
при секретарі Хачатрян А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу по апеляції комунального підприємства «Донелектроавтотранс» на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Донелектроавтотранс» про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
у с т а н о в и в :
До апеляційного суду звернувся представник відповідача з апеляційною скаргою на рішення суду, яким було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та з підприємства на його користь було стягнуто: втрачений позивачем заробіток внаслідок втрати професійної працездатності у сумі 49 338 грн. 71 коп., витрати на придбання ліків у сумі 12 594 грн. 21 коп. та моральну шкоду у сумі 5 000 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що 30 листопада 2007 року приблизно о 6 год. 25 хв. водій трамвая «Татра-3» Пахомова, керуючи технічно справним трамваєм, скоїла наїзд на позивача, коли той переходив трамвайну колію.
Відносно водія трамвая Пахомової кримінальна справа була закрита на підставі п.2 ст.6 КПК України, оскільки у її діях відсутній склад злочину.
Позивач отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, переніс кілька операцій, постійно перебуває на лікуванні, втратив професійну працездатність.
Висновком МСЕК від 28 липня 2008 року позивачеві була встановлена друга група інвалідності строком на один рік, а при переогляді 26 жовтня 2009 року така ж група інвалідності була встановлена йому ще на один рік – до 1 листопада 2010 року.
Судом була призначена комісійна судово-медична експертиза, висновком якої від 4 березня 2009 року було встановлено, що через отриману позивачем травму він втратив професійну працездатність на 100% - з дня травмування до дня переогляду 1 листопада 2010 року.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про те, що втрату позивачем заробітку у зв»язку з набутою травмою слід розраховувати, починаючи з дня першого висновку МСЕК – з 28 липня 2008 року.
Крім того, суд першої інстанції також стягнув з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на придбання ліків та моральну шкоду.
В іншій частині позову ОСОБА_1 було відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача, погодившись із рішенням в частині відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди, просить змінити рішення суду в частині стягнення втраченого заробітку, оскільки вважає, що суд невірно розрахував період, за який слід було стягнути втрачений заробіток.
Апелянт вважає, що позивач, будучи інвалідом другої групи, не втратив здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах, а 100% втрата позивачем працездатності була встановлена тільки 4 березня 2009 року у висновку судово-медичної експертизи, тому саме з цього часу і слід розраховувати позивачеві втрачений заробіток.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, рішення суду залишити без змін, з таких підстав.
У відповідності до вимог ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На думку апеляційного суду оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, тому підстав для його скасування немає.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно, повно і об»єктивно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив фактичні обставини справи та зробив правильні правові висновки про те, що вимоги позивача у задоволеній частині позову ґрунтуються на законі.
Апеляційний суд не може прийняти довід апеляційної скарги про те, що 100% втрата працездатності була встановлена позивачеві тільки висновком судово-медичної експертизи від 4 березня 2009 року, оскільки у вказаному висновку зазначено, що в даний час ОСОБА_1 у зв»язку з наслідками травми знаходиться на стадії активного лікування, у зв»язку з чим його професійна працездатність втрачена на 100% (а.с.103-112).
З наданих позивачем численних лікарняних та інших медичних документів вбачається, що активна стадія лікування у позивача триває з моменту набуття тяжких тілесних ушкоджень по, принаймні, день наступного переогляду у МСЕК 1 листопада 2010 року.
Крім того, судом першої інстанції був допитаний член експертної комісії експерт ОСОБА_2, який підтвердив той факт, що позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність саме з моменту травмування.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та ретельно дослідив надані сторонами докази та зробив обґрунтований висновок щодо цього факту.
Усі доводи апеляційної скарги були досліджені судом першої інстанції, на правильність висновків суду вони не впливають, тому апеляційну скаргу слід відхилити як безпідставну, рішення суду як таке, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права, залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Донелектроавтотранс» відхилити.
Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 14 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: Судді: