АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого : Сташківа Б.І.
Суддів : Ходоровського М.В., ДемковичаЮ.Й.
при секретарі : Саланда О.М.
з участю сторін: апелянта ОСОБА_1та його адвоката ОСОБА_2, відповідачки ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третіх осіб Чортківської нотаріальної контори, Чортківського МБТІ про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання належних часток у спадковому майні,-
ВСТАНОВИЛА:
В листопаді 2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_5звернулися в суд з позовом до ОСОБА_3, третіх осіб Чортківської нотаріальної контори, Чортківського МБТІ про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним та визнання належних часток у спадковому майні. Позивачі зазначили, що їх мати ОСОБА_6 була власником житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1, а після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року, троє дітей (вони та сестра ОСОБА_7 ) вступили у фактичне володіння спадковим майном, що виразилося у здійснення постійного догляду за житловим будинком, допомогою сестрі, яка залишилася постійно проживати з мамою, проводити бігучі та капітельні ремонти будинку, доглядали та обробляли город, сад, він — ОСОБА_1 успадкував частину майна, що належало матері, а саме годинник,рушник, ікону. Сестра без їхнього відома, шляхом обману, 24 січня 1990 року оформила після смерті матері свідоцтво про право на спадщину за законом. Після смерті сестри ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року спадкове майно у вигляді житлового будинку та господарських будівель успадкували її діти: син ОСОБА_8 та дочка ОСОБА_3про що їм було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частину спірного будинковолодіння. Після смерті ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, його частку успадкувала відповідачка по справі ОСОБА_3, оформивши на себе свідоцтво про право власності на спадщину за законом від 04 грудня 2009 року.
Позивачі просили визнати свідоцтво про право на спадщину від 24 січня 1990 року на ім’я спадкоємця ОСОБА_7 отриману від спадкодавця ОСОБА_6 та оформлене Чортківською нотканторою 24 січня 1990 року на житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 частково недійсним на 2/3 частини, а також визнати недійсним реєстраційне посвідчення від 24 січня 1990 року виданого на ім’я ОСОБА_7та недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12 квітня 2008 року виданого на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_8 міжрайонним бюро технічної інвентаризації Чортківського району, а також визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 грудня 2009 року на ім’я спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_8 та визнати за ними право власності по 1/3 частині спадкового майна у спірному будинковолодінні.
Рішенням Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року в задоволені позову ОСОБА_1, ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третіх осіб Чортківської районної державної нотаріальної контори, Чортківського МБТІ про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсним та визнання належних часток у спадковому майні - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1просить суд скасувати рішення Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року та ухвалити нове судове рішення, яким задоволити його позовні вимоги посилаючись на те, що суд при ухвалені судового рішення допустив неповноту та оцінку здобутим доказам, не врахував, що після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року він вступили у фактичне володіння спадковим майном, що виразилося у наданні допомоги сестрі по утриманню житлового будинку та господарських споруд, проведенні їх ремонту, обробленні земельної ділянку придназначену для обслуговування будинку, догляду за садом, а також суд не врахував, що він успадкував частину майна, що належало матері, а саме годинник,рушник, ікону.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 Та його адвокат ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги і просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення , яким задовольнити позовні вимоги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, приходить до висновку, що скаргу слід задоволити виходячи із таких підстав.
У відповідності до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційнй скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не вступив в управління або володіння спадковим майном, у встановлений законом строк не звертався із заявою до наторіальної контори про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року,
З такими висновка суду можна погодитися, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи і грунтуються на вимогах закону.
Відповідно до ст. 549 ЦК України ( в редакції 1963року), п.4 постанови Пленуму Верховного Суду від 24 червня 1983 року №4 “Про практику розгляду судами України справ про спадкування”, чинними на час відкриття спадщини, після смерті спадкодавця, визначалося,що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що мати сторін ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, була власником житлового будинку і господарських споруд по АДРЕСА_1 Тернопільської області. За час її життя разом із нею проживала її дочка ОСОБА_7, яка після смерті матері вступила у фактичне володіння спадковим майном, що виразилося у постійному проживанні у житловому будику, його догляді, капітальному та бігучому ремонті, прийняття інших предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку, звернулася в держану нотаріальну контору про прийняття спадкового майна, що підтверджується спадковою справою ( а.с. 63-76) і їй 24 січня 1990 року було посвідчено свідоцтво про право на спадщину за законом державним нотаріусом Чортківської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі №2-200(а.с. 66).
Після смерті ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року спадкове майно прийняли її діти: дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_8, виготовивши реєстрацію права власності на нерухоме майно виданого Чортківським обласним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 21 квітня 2008 року на ? частину цього житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель(а.с.49).
ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_8 і його частку у спадковому майні прийняла відповідачка-рідна сестра ОСОБА_3, оформивши на себе свідоцтво про право на спадщину за законом від 04 грудня 2009 року посвідченого державним нотаріусом Чортківської районної державної нотаріальної контори ,зареєстрованого в реєстрі №2421(а.с. 40).
Ці обставини свідчать про те, що відповідачка ОСОБА_3 в установленому законом порядку прийняла спадщину на спадкове майно у вигляді житлового будинку та господарських будівель, що знаходиться по АДРЕСА_1 Тернопільської оьласті.
Посилання апелянта на те, що він після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вступив у фактичне володіння, що виразилося у наданні допомоги сестрі ОСОБА_7 по утриманню житлового будинку та господарських споруд, проведенні їх ремонту, обробленні земельної ділянку придназначену для обслуговування будинку, догляду за садом не є достовірним доказом,що він прийняв спадкове майно, а свідчить про те,що він навідувався до житлового будинку, як до місця свого народження і ним інколи надавалася така допога ОСОБА_7, як рідній сестрі.
Згідно з п.124 також чинної на той час Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказомнаказом Міністра юстції Української РСР від 31 жовтня 1975 року №45/5, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном серед іншого можуть бути довідка управління будинками, виконавчого комітету місцевої ради депутатів трудящих про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним, або запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець був постійно прописаний в спадковому будинку в період шести місяців після смерті спадкодавця.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 знав про день смерті матері, на час відкриття спадщини постійно проживав у м.Львові в кв.№4 по вул.Корольва,14 і в нотаріальну контору про прийняття спадкового майна із 1989 року не звертався.
Його доводи про те, що він успадкував частину майна, що належало матері, а саме годинник,рушник, ікону не знайшло свого підтвердження.
Допитнані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_9,ОСОБА_10,ОСОБА_11,ОСОБА_12,ОСОБА_13ОСОБА_14,ОСОБА_15 підтвердили факт постійного проживання, як під час життя так і після смерті ОСОБА_6 її дочки ОСОБА_7 Вжитловому будинку по АДРЕСА_1, яка за свої кошти і своєю фізичною працею здійснювала ремонт житлового будинку, його переобладнувала, проводила добудови, а позивач ОСОБА_1 Прийзджав тільки в гості і частково допомагав у веденні господарствавідповідачці, як рідній сестрі.
Не заслуговують на увагу і доводи апелянта на те, що він не давав згоди після смерті матері на спадкування спадкового майна сестрі ОСОБА_7, оскільки така відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та правильно з’ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Керуючись ст.ст.304,307,308,313-317,319 ,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чортківського районного суду від 19 квітня 2010 року.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з того дня може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий —
Судді —