Судове рішення #10198468

                                                                                                                                                                                           

Справа №22 ц-8517/2010                                                                      Головуючий в 1 інст. Грубник О.М.  Категорія 57                                                                                              Доповідач Будулуца М.С.                                                                  

                                                     

                                      У      Х     В     А    Л    А

                            І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

   13 липня 2010 року                                                                Апеляційний суд Донецької області  у складі:

                            Головуючого - судді Курило В.П.  

                            суддів: Будулуци М.С., Санікової О.С.,

                            при секретарі  Степаненко В.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу УПФУ в м. Дружківці Донецької області на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 25 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до УПФУ в м. Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги , як дитини війни ,-

                                           В С Т А Н О В И В:

Постановою Дружківського міського суду Донецької області від 25 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 до УПФУ в м. Дружківці Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги , як дитини війни,  задоволені частково.

Дії Управління ПФУ в м. Дружківці Донецької області щодо невиплати щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитини війни, за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  визнані неправомірними.

Управління ПФУ в м. Дружківці Донецької області зобов’язано здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитини війни, за період з 9 липня  2007 року по 31 грудня 2007 року  з  урахуванням фактично отриманих сум.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

З судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу.  

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є особою, на яку поширюється дія Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Суд дійшов до висновку, що відповідно до ст. 6 Закону відповідач повинен провести перерахунок та сплатити позивачці недоотримані суми щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, оскільки відповідач вказаний перерахунок не зробив. Суд дійшов до висновку, що такі дії відповідача є неправомірними, та зобов'язав відповідача зробити зазначений перерахунок та виплатити підвищення до пенсії  у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з  урахуванням фактично отриманих сум.

 

      В судове засідання сторони не з’явились, про час і місце судового засідання повідомлені. Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківці листом просило розглянути справу у відсутності представника.

 

      Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

      Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення буз змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

      Апеляційний суд вважає, що рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

      Згідно з приписами статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років.

      З паспорту позивачки вбачається, що вона є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус "діти війни", тому має право на отримання соціальних пільг, встановлених зазначеним Законом.

      Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не можуть бути взяті до уваги.

       Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб що втратили працездатність. Іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

       Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

       Враховуючи положення ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей  війни ", з метою забезпечення передбаченого Конституцією України права позивача на належне соціальне забезпечення, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог.

       Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

       Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

       За конституційними нормами, виходячи з  пріоритетності законів над підзаконними актами, якою є  постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, на яку посилається відповідач, істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача. Суд правильно прийшов до висновку, що при вирішенні даного спору застосуванню підлягала  ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

      Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та встановлених обставин справи, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  суду не вбачається.

      Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи у апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

     Апеляційна скарга від позивачки не надходила, тому суд апеляційної інстанції не перевіряє законність відмови їй в задоволені позову за період з 2006 року до 9 липня 2007 року.

     

   Керуючись ст. ст.  303, 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

                                          У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Дружківці відхилити.

Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 25 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

               Головуючий:                                                        Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація