ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 р. № 2а-6359/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом
Управління праці та соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області
до Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області
ОСОБА_1
про про оскарження неправомірних дій ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по винесенню постанови про накладення штрафу від 17.06.2010 року ВП №18978039 та скасувати вказану постанову.
Посилається на те, що відповідачем 17 червня 2010 року винесена постанова про накладення на позивача штрафу в розмірі 1020 грн. за повторне невиконання ним рішення Золочівського районного суду Львівської області, згідно виконавчого листа №2-а-156/2009 від 18 березня 2010 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації щодо стягнення соціальної грошової допомоги по догляду за дитиною, однак таку вважає безпідставною і неправомірною, оскільки позивач є бюджетною організацією, а згідно ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету можна здійснити лише за наявності відповідного бюджетного призначення, а відтак, вважає, що здійснення виплат за рішеннями судів при відсутності відповідних бюджетних призначень буде кваліфікуватись як нецільове використання бюджетних коштів. Крім цього вказує, що постанова винесена 17.06.2010 року, однак згідно вхідного штампу одержана лише 02.07.2010 року.
Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він просить в позові відмовити, посилається на те, що 17 червня 2010 року державним виконавцем, керуючись ст.87 Закону України «Про виконавче провадження», за повторне невиконання без поважних причин рішення суду у встановлений державним виконавцем строк, винесено постанову про накладення штрафу на боржника. Жодних дій спрямованих на виконання рішення суду позивачем не вчинено, за що й застосовано до нього штрафні санкції. Вважає, що посилання позивача на наявність поважних причин невиконання рішення суду є безпідставними, оскільки вказані в позові обставини були предметом дослідження в судових засіданнях при прийнятті рішення по справі, на підставі якого видано виконавчий документ.
Сторони явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, відповідач в надісланому запереченні на позов просить слухати справу без участі його представника, а відтак, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у їх відсутності.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Золочівським районим судом Львівської області 18 березня 2010 року видано виконавчий лист №2-а-156/2009, в якому зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня по листопад 2007 року щодо сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».
29 квітня 2010 року відповідачем на підставі вищенаведеного виконавчого листа винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №18978039, яким позивачу надано строк до 06 травня 2010 року на добровільне виконання рішення суду.
Постановою від 25 травня 2010 року відповідачем накладено штраф на позивача в розмірі 510 грн. за невиконання у визначений в постанові про відкриття виконавчого провадження строк рішення суду та надано повторний строк до 28 травня 2010 року для добовільного його виконання.
Постановою ВП №18978039 від 17 червня 2010 року відповідач наклав на позивача штраф у розмірі 1 020 грн. за повторне невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк судового рішення.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»встановлено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи як виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1,2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ст.76 вищенаведеного Закону, після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 вищевказаного Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Згідно ст. 87 цього ж Закону, в разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
Враховуючи те, що боржником (позивачем по даній справі) добровільно у визначений державним виконавцем строк рішення суду повторно не було виконано, а посилання такого на наявність поважних причин невиконання рішення суду є безпідставними, оскільки вказані в позові обставини були предметом дослідження в судових засіданнях при прийнятті рішення по справі, на підставі якого видано виконавчий документ, відповідачем правомірно відповідно до ст.87 Закону України «Про виконавче провадження»винесено постанову про накладення на нього штрафу в розмірі 1 020 грн., а відтак, суд вважає, що в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В позові Управління праці та соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Львівської області про визнання неправомірними дій та скасування постанови –відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ланкевич А.З.