ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 р. № 2а-2761/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Крутько О.В., при секретарі судового засідання Васильків О.С., за участю представника позивача Русиняк І.Я. вирішив адміністративну справу
за позовом Бориславського міського центру зайнятості
до ОСОБА_2
про стягнення коштів
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 07.07.2010 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_2 341,45 грн. допомоги по безробіттю. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна з 29.06.2004 року та одержуючи допомогу по безробіттю, всупереч вимог ч. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»при зверненні до позивача приховала відомості про державну реєстрацію її як фізичної особи - підприємця. Безпідставно виплачена сума допомоги по безробіттю підлягає стягненню з відповідача, оскільки в добровільному порядку не сплачена.
Ухвалою суду від 26.03.2010 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні 05.05.2010 р.
05.05.2010 р., 25.05.2010 р.,17.06.2010 р. розгляд справи було відкладено у зв»язку з неявкою сторін.
В судовому засіданні 07.07.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, не надіслав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності, про причини неявки суд не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання за вказаною ним адресою, однак повідомлення було повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ст. 128 КАС України, справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
29.06.2004 р. ОСОБА_2 звернулася до Бориславського міського центру зайнятості з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення»від 1 березня 1991 року N 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою КМУ від 14 лютого 2007 р. N 219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.
Встановлено, що Бориславським міським центром зайнятості 29.06.2004 року ОСОБА_2 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю на підставі поданої 29.06.2004 року заяви, в якій відповідач зазначила, що вона не є підприємцем, трудовою діяльністю не займається і пенсію не отримує.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачка за час перебування на обліку в Бориславському міському центрі зайнятості як безробітна відповідно Закону України «Про зайнятість населення»та Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»за період з 29.06.2004 року по 19.08.2004 року одержала 491,45 грн. допомоги з безробіття, з яких 150,00 грн. повернено добровільно.
В результаті проведеного розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»№ 1533-ІІІ Бориславським МЦЗ виявлено, що ОСОБА_2 на момент звернення до центру зайнятості в період з 14.04.2004 року по 17.01.2008 року була зареєстрована Виконавчим комітетом Бориславської міської ради як фізична особа –підприємець, підтвердженням чого є довідка державного реєстратора від 11.06.2009 року № 25/5- ДР.
17.06.2009 р. Бориславський міський центр зайнятості затвердив наказ № 46, яким передбачено вжиття заходів по поверненню незаконно отриманих коштів гр. ОСОБА_2 в сумі 491,45 грн. у зв»язку з неподанням нею відомостей про обставини, що впливають на умови виплати допомоги з безробіття під час перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме: факт державної реєстрації фізичної особи –підприємця з 14.04.2004 р. до 17.01.2008 р.
ОСОБА_2 зазначений наказ не оскаржила. У матеріалах справи міститься заява відповідача від 03.08.2010 року, згідно якої відповідач зобов»язався добровільно повернути кошти в сумі 491,45 грн. до 14.08.2009 р. Докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 36 Закону № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов’язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, а згідно частини 3 цієї ж статті сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Таким чином, ОСОБА_2, будучи зареєстрованою як суб’єкт підприємницької діяльності і звертаючись в Бориславський МЦЗ 29.06.2004 року, вказала недостовірні відомості щодо себе.
За таких обставин відповідач не мав права на одержання статусу безробітного і допомоги по безробіттю, тому 341,45 грн. незаконно одержаної допомоги по безробіттю підлягають стягненню з неї.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.
Позовні вимоги є обґрунтованими, не спростованими відповідачем, тому підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Бориславського міського центру зайнятості 341(триста сорок одна) грн. 45 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Суддя Крутько О.В.