ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 липня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-2798/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової І.А.,
при секретарі судового засідання: Задерей І.В.
у відсутності сторін
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у м. Вінниці
до: Фізичної осособи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 1569 грн. 70 коп.
Обставини справи :
Державна податково інспекція у м. Вінниці (далі –Позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі –Відповідач) боргу по єдиному податку в розмірі 1569 грн. 70 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом, яка виникла внаслідок несплати єдиного податку і яка станом на 15 червня 2010 року складає 1569 грн. 70 коп.
Представник позивача в судове засіданні не з"явився, подавши через канцелярію суду заяву про розгляд справи у його відсутності за наявними у справі доказами.
Відповідач в судові засідання не з’являвся хоча про судового засідання повідомлявся завчасно та належним шляхом направлення ухвали та судових повісток на адресу внесену до державного реєстру (а.с. 8). В силу частини 8 статті 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, клопотання представника позивача та те, що що відповідач двічі не прибув в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін відповідно до положень до положень статті 128 КАС України.
РПозглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, суд-
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 зареєстрований Виконавчим комітетом Вінницької міської ради як фізична особа –підприємець 18.05.2006 року за №21740000000016432, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця скрії В01 № 695916 (а.с. 8) та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ м. Вінниці.
Згідно поданої заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності, відповідач перейшов на спрощену систему оподаткування про що, відповідно до пункту 4 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” (далі - Указ) йому було видано свідоцтво про право сплати єдиного податку серії Є № 066443 (зборотній бік а.с. 8).
Відповідно до пункту 2 Указу ставка єдиного податку для суб’єктів малого підприємництва —фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Згідно частини 2 Указу суб’єкт підприємницької діяльності —фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
22 серпня 2008 року та 29 грудня 2008 року відповідачу було направлено першу № 1/1128 (ас. 9) та другу № 2/1774 /100 податкові вимоги, які відповідачем залишено неоплаченими.
Станом на 15 червня 2010 року відповідач не сплатив єдиний податок у розмірі 1569 грн. 70 коп., внаслідок чого виник податковий борг в зазначеній сумі, що стверджується розрахунком ціни позову (а.с. 6) та витягом облікової картки платника (а.с.15-17).
Податковим боргом в розумінні пункту 1.3 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” /далі Закон №2181/ є податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному або судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.
Наявність чи відсутність податкового боргу у значенні, встановленому пунктом 1.3 статті 1 Закону №2181, з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються державними податковими органами, визначається на підставі даних карток особових рахунків.
Доказів виконання зобов’язання щодо сплати податкової заборгованості в сумі позову суду не подано, доводи ДПІ про наявність такої заборгованості відповідачем не спростовані.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов’язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов’язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до норм статей 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення податкового боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.35, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до державного бюджету 1569 грн. 70 коп. (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять грн. 70 коп. ) заборгованості по єдиному податку.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 23.07.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
23.07.2010