ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 р. № 2а-3656/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
з участю представників
позивача Козленка С.А.
відповідача Савченка П.В.
Іськів Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом
ЗАТ "ЄнергоСтройПроект" в інтересах Представництва ЗАТ "ЄнергоСтройПроект"
до Державна податкова інспекція у Галицькому районі м. Львова
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0000312200/0/04/22-0/26604250 від 22 квітня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 675 470, 40 грн., № 0000302200/0/04/22-0/26604250 від 22 квітня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток - 178 144, 42 грн., № 0000411721/0 від 14 квітня 2010 року, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб - 39 457, 98 грн.
В позовній заяві та письмових поясненнях на заперечення відповідача посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання Представництвом «ЄнергоСтройПроект» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03.12.2007 року по 30.09.2009 року складено Акт № 1567/22-0/26604250 від 09.04.2010 року, згідно якого встановлено, що таким допущено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.13.8 ст.13, 16.11 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17, пп.«а»п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103 691, 98 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 470 597, 57 грн., порушено вимоги щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 39 457, 98 грн. Відповідач дійшов до висновку про наявність вказаних порушень на підставі того, що Представництвом не включено до валового доходу кошти, що в період з грудня 2007 року по вересень 2009 року надходили від основного підприємства-нерезидента Закритого акціонерного товариства «ЄнергоСтройПроект»на рахунок його Представництва в Україні, оскільки такі розцінені відповідачем в якості безповоротної фінансової допомоги і плати за надані основному підприємству - нерезиденту послуги. Щодо податку з доходу фізичних осіб, відповідач а Акті перевірки зазначає, що Представництвом у повному розмірі не перераховані до бюджету суми вказаного податку. На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 14 квітня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000411721, яким визначено Представництву позивача зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39 457, 98 грн., та 22 квітня 2010 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000312200/0/04/22-0/26604250, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 675 470, 40 грн., № 0000302200/0/04/22-0/26604250, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток - 178 144, 42 грн. Позивач з такими висновками відповідача не погоджується, вказує на те, що Представництвом не надавалися і не могли надаватися жодні послуги головному підприємству, оскільки угода про надання таких не укладалася. Вважає, що висновки відповідача про належність до безповоротної фінансової допомоги коштів отриманих Представництвом від головного підприємства з метою виплати заробітної плати, є безпідставними. Зазначає, що відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»для виникнення об'єкта оподаткування обов'язковим є наявність операцій з поставки товарів та послуг, а оскільки Представництвом не здійснювалися операції, зазначені а Акті перевірки, відсутній об’єкт такого оподаткування. Щодо податку з прибутку фізичних осіб, вказує, що Представництвом вчасно та в повній мірі проведено нарахування та сплату даного податку. А відтак, вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені необгрунтовано та не у відповідності з законодавством України.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких такий просить в позові відмовити, посилається на те, що за результатами виїзної планової перевірки Представництва Закритого акціонерного товариства «ЄнергоСтройПроект» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03 грудня 2007 року по 30 вересня 2009 року складено Акт № 1567/22-0/26604250 від 09.04.2010 року в якому зафіксовані виявлені порушення. Так встановлено, що Представництвом позивача занижено за період, що перевірявся, скоригований валовий дохід на загальну суму 8 509 843, 46 грн., шляхом не включення до такого коштів, що в період з лютого 2008 року по вересень 2009 року надходили від основного підприємства-нерезидента Закритого акціонерного товариства «ЄнергоСтройПроект»на рахунок його Представництва в Україні. Вважає, що такі кошти є безповоротною фінансовою допомогою і платою за надані основному підприємству - нерезиденту послуги, а відтак з таких повинен сплачуватися податок на прибуток та податок на додану вартість. Щодо податку з доходу фізичних осіб, вказує, що вищенаведеним Представництвом не перерахованні у повному розмірі до бюджету суми вказаного податку. На підтвердження своїх позицій, посилається на п.1.32, п.1.17 ст.1, пп.2.1.4 п.2.1 ст.2, п.4.1 ст.4, п.13.8 ст.13, п.16.11 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.1.2, п.1.3 ст.l, п.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.4.1 ст.4, п.6.5 ст.6, п.10.1 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17, пп.«а»п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві та письмових поясненнях на заперечення відповідача.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, просять відмовити в його задоволенні з підстав викладених в запереченні проти позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Підприємство-нерезидент російського походження Закрите акціонерне товариство «ЄнергоСтройПроект»здійснює свою діяльність на території України через його Представництво, яке зареєстроване 12 листопада 2007 року із статусом представництва без права юридичної особи Міністерством економіки України та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, знаходиться у м.Львові по вул. С.Людкевича буд.3 кв.2, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 184821 та Свідоцтвом про реєстрацію № ПІ –4025 від 12 листопада 2007 року.
В період з 19 лютого 2010 року по 01 квітня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, згідно Направлень №139 від 19 березня 2010 року та №233 від 29 березня 2010 року, проведена виїзна планова перевірка Представництва Закритого акціонерного товариства «ЄнергоСтройПроект» з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 03 грудня 2007 року по 30 вересня 2009 року, за результатами якої виявлено, що таким допущено порушення пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.13.8 ст.13, 16.11 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.17.1 ст.17, пп.«а»п.19.2 ст.19, пп.20.3.2 п.20.3 ст.20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 103 691, 98 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 470 597, 57 грн., порушено вимоги щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 39 457, 98 грн., про що складено відповідний Акт № 1567/22-0/26604250 від 09 квітня 2010 року.
Відповідач дійшов до висновку про допущення вказаних порушень в частині податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі того, що таким виявлено заниження вказаним Представництвом за період, що перевірявся, скоригованого валового доходу на загальну суму 8 509 843, 46 грн. Вказані кошти в період з грудня 2007 року по вересень 2009 року надходили від основного підприємства-нерезидента Закритого акціонерного товариства «ЄнергоСтройПроект»на рахунок його Представництва в Україні, спрямовувалися зокрема на виплату заробітної плати працівникам та на інші господарські поточні витрати, та розцінені відповідачем в якості безповоротної фінансової допомоги і плати за надані основному підприємству - нерезиденту послуги. Щодо податку з доходу фізичних осіб, порушення, на думку відповідача, полягало у не перерахуванні до бюджету сум вказаного податку у повному розмірі, а саме, в Акті перевірки вказує на допущену заборгованість в розмірі 39 457, 98 грн.
На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем 14 квітня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000411721, яким визначено Представництву позивача зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 39 457, 98 грн., та 22 квітня 2010 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000312200/0/04/22-0/26604250, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість на загальну суму 2 675 470, 40 грн., № 0000302200/0/04/22-0/26604250, яким визначено суму податкового зобов’язання по податку на прибуток - 178 144, 42 грн.
Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»під представництвом іноземного суб'єкта господарської діяльності визначено установу або особу, яка представляє інтереси іноземного суб'єкта господарської діяльності в Україні і має на це належним чином оформлені відповідні повноваження.
Відповідно до частин 2, 3, 4, 5 ст.95 Цивільного кодексу України, представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Згідно п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Таким чином, оскільки Представництво не є самостійним суб’єктом та діє без статусу юридичої особи від імені основного підприємства, суми коштів, що отримуються Представництвом від основного підприємства, залишаються власністю нерезидента основного підприємства із статусом юридичної особи та не відносяться до складу валового доходу Представництва, а відтак база для оподаткування не виникає.
Пунктом 3.1 ст.3.1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено перелік операцій, які є об’єктами оподаткування, зокрема серед вказаного переліку містяться –операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Пунктом 1.4 ст.1 вищенаведеного Закону встановлено, що поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Відповідач безпідставно дійшов до висновку про те, що кошти перераховані основним підприємством на рахунок Представництва для подального їх використання в цілях покриття поточних витрат та витрат на заробітну плату є доходом від здійснених операцій щодо надання послуг основному підприємству, оскільки таким не встановлено та не підтверджено відповідними доказами факт надання вказаних послуг та не виявлено жодної залежності розміру отриманих Представництвом коштів від обсягу наданих послуг, якщо такі надавалися.
Як вбачається з поданого позивачем та долученого до матеріалів справи Платіжного доручення № 53 від 01 квітня 2010 року його Представництвом сплачено до місцевого бюджету Галицького району м.Львова податок з доходу фізичних осіб-працівників Представництва, в сумі 39 457, 98 грн., а відтак станом на день складення Акту перевірки у такого відсутня зазначена у вищезгаданому Акті заборгованість по вказаному податку.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає наявності закріплених в Акті перевірки № 1567/22-0/26604250 від 09 квітня 2010 року порушень з боку Представництва позивача податкового законодавства, тому податкові повідомлення-рішення № 0000312200/0/04/22-0/26604250, № 0000302200/0/04/22-0/26604250 від 22 квітня 2010 року та № 0000411721/0 від 14 квітня 2010 року підлягають скасуванню.
На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити в повному обзязі.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова № 0000312200/0/04/22-0/26604250 від 22 квітня 2010 року, № 0000302200/0/04/22-0/26604250 від 22 квітня 2010 року та № 0000411721/0 від 14 квітня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «ЄнергоСтройПроект»сплачену ним суму судового збору в розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 22 липня 2010 року.
Головуючий Ланкевич А.З