ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 липня 2010 р. № 2а-1974/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
при секретарі Гіщинській С.Я.
з участю
позивача ОСОБА_1
представників
позивача ОСОБА_2
відповідача Шокала В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Львівська митниця
про про скасування податкового повідомлення-рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року об'єднанні для спільного розгляду і вирішення справи 2а-1974/10/1370 року за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення та 2а-1975/10/1370 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення.
За результатами об'єднання для спільного розгляду і вирішення вказних справ, позивач станом на день розгляду справи просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення форми «Р»від 30.10 2009 №61 та №62.
Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем камеральної перевірки на предмет правилності класифікації товарів задекларованих позивачем в ВМД 209100535/8/000561 від 28.05.08 року за кодом згідно УКТ ЗЕД 8471609000 складено Акт №к/030/9/209000000/2962307271 від 20.08.2009 року, згідно якого встановлено неправильність визначеного у вказаній ВМД коду імпортованого товару та змінено митну вартість такого товару. На підставі цього Акту відповідачем винесені податкові повідомлення форми «Р»від 30.10 2009 №61 року, яким донараховано ввізне мито за основним платежем в сумі 32 469,78 грн. і штрафними санкціями в сумі 1 623, 49 грн., та №62, яким донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 37 249, 75 грн. і штрафними санкціями в сумі 1 862, 49 грн. Вважає, що вказана перевірка проведена з порушенням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про митний тариф України», Основних правил інтерпретації класифікації товарів та інших актів законодаства України. Вказує на те, що відповідачем визначено код товару інший ніж зазначений у ВМД в результаті чого змінено митну вартість товару, що виходить за межі предмету даної камеральної перевірки. Посилання відповідача на методологічну помилку вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до листа Державної податкової адміністрації України від 06.07.2001 року №9018/7/23-3317 «Щодо застосування штрафних санкцій у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок в поданій платником податків податковій декларації»під методологічною помилкою розуміється невірне застосування ставок при обкладенні податком, а не помилкове визначення коду товарної номенклатури. Таким чином, вважає, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з зазначеними імпортером відомостями про код товарної номенклатури, то відтовідно до п.10.3 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість»та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»митниця не має правових підстав для подальшого прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду.
Від відповідача надійшли заперечення проти позову та згодом додаткові заперечення, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що згідно статтей 41, 42, 60, 69 Митного кодексу України такий має право здійснювати митний котроль незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів. Згідно з наказами Львівської митниці від 08.07.09 №473 та від 07.08.09 №563 було проведено камеральну перевірку на предмет правильності класифікації товарів, а саме моніторів рідкокристалічних марки «Самсунг», моделі «LS19DOVSSK» та «LS22CRASB», задекларованих позивачем за кодом згідно УКТ ЗЕД 8471609000 та оформлених у митному режимі ІМ 40 Г за ВМД 209100535/8/000561 від 28.05.08 року. На запит відповідача, від офіційного імпортера ТОВ «Самсунг Електронікс Україна»отримано інформацію про те, що до складу даних моделей моніторів входить телевізійний тюнер, здатний приймати та обробляти ефірний телевізійний сигнал звичайного формату, в зв’язку з чим пристрої можуть використовуватися як звичайні телевізійні приймачі. На підставі цього відповідачем встановлено, що вказаний товар класифікується за кодом 8528128100, що за описом є приймальною телевізійною апаратурою, поєднаною чи не поєднаною з радіомовним пристроєм, з екраном що відтворює співвідношення завширшки/заввишки екрана менш як 1,5. А відтак, за результатами проведеної камеральної перевірки встановлено порушення вимог УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України»та Основних правил інтерпретації класифікації товарів. На підставі цього винесені оскаржувані податкові повідомлення форми «Р»від 30.10 2009 №61 та №62.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, просять їх задоволити, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в запереченні проти нього.
Заслухавши доводи сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
В період з 09 по 22 липня 2009 року працівниками Львівської митниці, згідно Листа Департаменту аналітичної роботи Управління ризиками та аудиту Державної митної служби України №9-1/214 від 28 травня 2009 року та Розпорядження Львівської митниці №157-р від 02 липня 2009 року, проведена камеральна перевірка з питань правильності класифікації товарів, а саме моніторів рідкокристалічних марки «Самсунг»моделей «LS19DOVSSK» та «LS22CRASB», задекларованих ОСОБА_1 у вантажній митній декларації 209100535/8/000561 від 28 травня 2008 року за кодом УКТ ЗЕД 8471609000, за результатами якої виявлено неправильне визначення коду імпортованого товару, встановлено, що рівень митної вартості, заявлений у вантажній митній декларації, є нижчим мінімального рівня цін на подібні (аналогічні) товари, які містяться у ціновій базі даних ПІК ЄАІС ДМСУ, а відтак, встановлено нову митну вартість товару та визначено відповідно до нововстановленого коду товарної номенклатури ставку ввізного мита в розмірі 14%, про що складено відповідний Акт №к/030/9/209000000/2962307271 від 20 серпня 2009 року.
Відповідач дійшов до висновку про помилковість визначеного у вищевказаній декларації коду товарної номенклатури на підставі отриманого від офіційного імпортера ТОВ «Самсунг Електронікс Україна», у відповідь на запит Львівської митниці, листа №08/07/466 від 22 липня 2008 року, згідно якого вказується, що до складу моделей моніторів, які імпортовувалися позивачем, входять телевізійні тюнери, здатні приймати та обробляти ефірний телевізійний сигнал звичайного формату (СЕКАМ, ПАЛ), в зв’язку чим такі можуть використовуватися як звичайні телевізійні приймачі, а відтак відповідач визначив код товару - 8528128100 згідно з УКТЗЕД, за описом «приймальна апаратура телевізійна, поєднана чи не поєднана з радіомовним пристроєм, з екраном, що відтворює співвідношення завширшки/заввишки екрана менш як 1,5».
На підставі вищевказаного Акту відповідачем 16 лютого 2010 року винесені оскаржувані позивачем податкові повідомлення форми «Р»від 30.10.2009 №61 року, яким донараховано ввізне мито за основним платежем в сумі 32 469,78 грн. і штрафними санкціями - 1 623, 49 грн., та №62, яким донараховано податок на додану вартість за основним платежем в сумі 37 249, 75 грн. і штрафними санкціями - 1 862, 49 грн.
Частиною 1 статті 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.
Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи віднесені до контролюючих органів стосовно справляння окремих видів податків, зборів (обов'язкових платежів). До них належать: акцизний збір та податок на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок щодо їх стягнення або контролю покладається на податкові органи); ввізне та вивізне мито; інші податки і збори (обов'язкові платежі), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Згідно пп.4.2.2 «в»п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.
За визначенням, наведеним у підпункті 1.11 статті 1 цього Закону, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно п.2.5 ст.2 Порядку підготовки та направлення митними органами податкових повідомлень платникам податків, установлення й експлуатації дощок податкових повідомлень, затверджений Наказом Державної митної служби України №370 від 11 травня 2006 року, митні органи самостійно визначають суми податкових зобов'язань платників податків на підставі положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та штрафних санкцій, за їх наявності, щодо податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 цього Закону.
З огляду на викладене митні органи є органами, що здійснюють контроль за порядком справляння податків і зборів, віднесених до їх компетенції, а вантажна митна декларація є документом, на підставі якого визначаються зобов'язання зі сплати платежів, тобто податковою декларацією в розумінні Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що здійснення митного контролю не обмежено строками.
Відповідно до ч.2, 3 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «методологічна помилка», натомість в листі Державної податкової інспекції від 06 липня 2001 р. N9018/7/23-3317, на який посилається позивач, викладені деякі бачення вказаного органу щодо розуміння такого терміну. Однак з урахуванням того, що вказаний лист не є нормативно-правовим актом, не пройшов обов’язкову для нормативно-правових актів процедуру державної реєстрації, має рекомендаційно-роз’яснювальний характер, суд бере його до уваги в якості доказу та оцінює разом з усіма іншими доказами у справі на підставі ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні таких.
Судом встановлено, що у поданій позивачем до Львівської митниці вантажній митній декларації №209100535/8/000561 від 28 травня 2008 року допущені помилки при її оформленні в розділах 33 –«Код товару», 47 –«Нарахування платежів», зокрема в частині пункту ставки мита, а відтак, такі розцінюються як методологічні, що дають підстави контролюючому органу самостійно визначити позивачу суму податкового зобов'язання.
Враховуючи вищенаведене, відповідачем правомірно за результатами проведеної камеральної перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення форми «Р», якими донараховано позивачу суму зобов’язань по миту, податку на додану вартість та штрафних санкціях, а відтак позов до задоволення не підлягає.
На підставі ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, здійснені позивачем судові витрати компенсації не підлягають.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень форми «Р»- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, тоді постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 15 липня 2010 року.
Головуючий Ланкевич А.З