справа № 2- 1560/2007р

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

26 березня 2007 року                                 Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                               - Шевчука А.В.,

при секретарі                                                                       - Неголюк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У лютому 2007 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що 22 червня 2001 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, про що зроблено актовий запис №917. Від цього шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя у ОСОБА_1 із відповідачем не склалося через нерозуміння один одного, різні характери та погляди на сімейне життя і ведення спільного господарства. Подружні стосунки з відповідачем припинені з 2004 року. Позивач проживає окремо, спільне господарство не ведеться, збереження сім'ї і спільне життя із ОСОБА_2, вважає неможливим.

В судовому засіданні представник позивача вказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав, проти розірвання шлюбу не заперечував.

В порядку ст. 174 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб між сторонами зареєстровано 22 червня 2001 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, про що зроблено актовий запис №917. Від цього шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З пояснень представника позивача та відповідача вбачається, що сторони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства з 2004 року, внаслідок постійних конфліктів та непорозумінь. їхня сім'я розпалася, спільне господарство не ведеться. Примирення між сторонами та збереження сім'ї не можливе, що підтвердив відповідач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

 На підставі ст. ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 174,213,214,215 ЦПК.України,

вирішив:

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 22 червня 2001 року у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва, актовий запис №917, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути із ОСОБА_1 державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень, відповідача від сплати державного мита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.