ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"02" липня 2010 р. м. Київ К-6458/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)
суддів Гаманка О.І.
Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А-3674 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, –
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2004 року ОСОБА_4 звернувся до військового місцевого суду Сімферопольського гарнізону з позовом до військової частини А-3674 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
В ході розгляду цивільної справи у суді, позивач уточнив коло відповідачів, заявивши позовні вимоги про захист честі, гідності ділової репутації, відшкодування моральної шкоди й до командира військової частини А-3674, яким на той час був Пострибайло І.М.
Ухвалою судді військового суду Сімферопольського гарнізону від 31 серпня 2005 року позовна заява ОСОБА_4 була надіслана за підсудністю до Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим.
Позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_4 мотивував тим, що він проходив службу у військовій частині А-3674 на офіцерських посадах. 06.01.2004 року був звільнений з військової служби в запас за скороченням чисельності штату, у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України. У жовтні 2003 року командиром військової частини А-3674 Пострибайло І.М. на нього було складено негативну характеристику та подання на звільнення з військової служби. Відомості, викладені в зазначених документах, на думку позивача, не відповідають дійсності, порочать його честь, гідність та ділову репутацію, оскільки за час проходження служби він відповідав займаної посаді і характеризувався позитивно.
Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до Пострибайла І.М. про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди закрито. Роз’яснено позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.
Постановою Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_4 до військової частини А-3674 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди задоволені частково. Зобов’язано військову частину А-3674 в особі командира частини вилучити з особистої справи ОСОБА_4 № 37141, яка знаходиться у Військовому комісаріаті Автономної Республіки Крим подання на звільнення ОСОБА_4 зі служби від 13.10.2003 року та службову характеристику на ОСОБА_4 від 29.10.2003 року. Стягнуто з військової частини А-3674 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 1900 грн.
Постановою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року скасовано постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з липня 1995 року по січень 2004 року проходив службу у військовій частині А-3674 на посаді інженера фотограмметричного відділення. Згідно з наказами від 30.11.2003 року і від 06.01.2004 року був звільнений з військової служби у запас за скороченням штатів.
У період вирішення питання щодо звільнення позивача, оформлено подання на звільнення і 29.10.2003 року написана негативна службова характеристика, які у свою чергу, за вказівкою Пострибайла І.М. були додані до особової справи позивача.
Розглядаючи справу, суди дійшли висновку про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Однак, з таким висновком судів погодитися не можна, оскільки правовідносини, які виникли між сторонами стосуються захисту честі, гідності, ділової репутації та, у зв’язку з цим, відшкодування моральної шкоди (особисто немайнові відносини).
Такі відносини не є публічно-правовими, а тому даний спір не може бути предметом розгляду в адміністративному судочинстві.
Надання характеристики з приводу проходження служби не є актом індивідуальної дії , який потягнув за собою наслідки щодо прийняття, проходження чи звільнення позивача зі служби.
Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
З огляду на викладене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а провадження у справі закриттю.
Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Залізничного районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 25 вересня 2006 року та постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 12 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до військової частини А-3674 про захист честі, гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - скасувати, а провадження у справі закрити.
Роз’яснити позивачу його право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.І. Гурін
СуддіО.І. Гаманко
М.М. Заїка
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко