ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"01" липня 2010 р. м. Київ К-11030/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гуріна М.І. (суддя-доповідач)
суддів Гаманка О.І.
Заїки М.М.
Ліпського Д.В.
Юрченка В.В.
секретар судового засідання Міненко І.М.,
за участю позивача,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Старокостянтинівської міської ради про поновлення на роботі, –
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Старокостянтинівської міської ради про поновлення на роботі. Просив суд визнати дії відповідача неправомірними, визнати рішення другої сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 15 червня 2006 року “Про затвердження персонального складу виконавчого комітету міської ради п’ятого скликання” протиправним та скасувати його, поновити на публічній службі, внести виправлення у трудову книжку, стягнути з відповідача 28 000 грн моральної шкоди.
Постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями суду, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а у справі ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 розпорядженням міського голови від 01 червня 2000 р. №127/10 був прийнятий на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Старокостянтинівської міської ради.
Рішенням сесії Старокостянтинівської міської ради від 25 квітня 2002 року №11 затверджений на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.
Рішенням другої сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 15 червня 2006 року “Про затвердження персонального складу виконавчого комітету міської ради п’ятого скликання” позивача звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради з зв’язку із закінченням строку повноважень виконавчого комітету міської ради 4 скликання.
Звільнення проведено з 06 липня 2006 року, оскільки з 19 червня 2006 року по 05 липня 2006 року ОСОБА_4 був звільнений від роботи на підставі листків непрацездатності.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідач при звільненні позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначення загальних засад діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі регулюються Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.
Посадовою особою місцевого самоврядування Закон (частина 1 статті 2) визначає особу, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Позивач був призначений на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради у відповідності з вимогами ст. 10 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” шляхом затвердження відповідною радою.
Згідно зі ст. 20 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Статтею 51 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради утворюється у складі, відповідно, міського голови, заступника (заступників) міського голови, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також: керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Після закінчення повноважень ради, міського голови її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Як вбачається з обставин справи, Старокостянтинівська міська рада четвертого скликання припинила свої повноваження. Після того, як рішенням 2 сесії міської ради від 15 червня 2006 року №19 затверджено персональний склад виконавчого комітету міської ради 5 скликання, повноваження ОСОБА_4 як заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, що входив до складу виконавчого комітету ради попереднього скликання, припинилися й він підлягав звільненню.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині скасування рішення другої сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 15 червня 2006 року “Про затвердження персонального складу виконавчого комітету міської ради п’ятого скликання” та поновлення позивача на публічній службі.
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач, крім вимоги про скасування рішення другої сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 15 червня 2006 року та поновлення на публічній службі, просив суд визнати неправомірними дії міського голови, що полягали у ненаданні відповіді на його заяву, наданні недостовірної інформації, ненаданні відпустки і коштів на оздоровлення, ненаданні повного розрахунку при звільненні та невключення в довідку про заробітну плату суми на оздоровлення. Крім цього, просив зобов’язати відповідача внести зміни до трудової книжки, провести повний розрахунок з 06.07.2006 року. Також просив суд прийняти окрему ухвалу.
Однак, судами попередніх інстанцій не було розглянуто та не вирішено питання щодо зазначених вище заявлених позовних вимог.
Відповідно до положень частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з пунктом 6 частини 3 статті 227 КАС України судові рішення обов'язково скасовуються з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був або не може бути усунений ухваленням додаткового рішення.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвалені рішення в частині відмови в задоволенні позову щодо скасування рішення другої сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 15 червня 2006 року та поновлення на публічній службі слід залишити без змін, а в решті - підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.
Керуючись статтями 160, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року в частині відмови у задоволенні позову про скасування рішення другої сесії Старокостянтинівської міської ради №19 від 15 червня 2006 року “Про затвердження персонального складу виконавчого комітету міської ради п’ятого скликання” та поновлення на публічній службі залишити без змін.
В решті постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 12 квітня 2007 року скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.І. Гурін
СуддіО.І. Гаманко
М.М. Заїка
Д.В. Ліпський
В.В. Юрченко