22.07.2010

< коп. > 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2010 р. 2а-6485/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя:                                        БукінаЛ.Є.

при секретарі судового засідання:                    Муренко Н.В.,

за участю позивача:                                         ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27 травня 2010 року звернувся ОСОБА_1 із адміністративним позовом до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про зобов’язання видати та зареєструвати сертифікат на право земельної частки (пай) на ім’я ОСОБА_2.

Ухвалою від 28 травня 2010 р. провадження у даній справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу як спадкоємцю ОСОБА_2 відповідач відмовив у видачі сертифіката на право земельної частки (пай) на ім’я ОСОБА_2. Із посиланням на Указ Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10.11.94 року, вважає дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права на отримання спадщини, оскільки цим Указом в разі смерті особи, яка мала право на земельну частку (пай), зазначене право переходить до його спадкоємців.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Позивач пояснив, що сертифікат не був оформлений на ім’я ОСОБА_2. Про це позивач дізнався лише після смерті ОСОБА_2 Невидача сертифіката викликає труднощі в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2

Представник відповідача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача.   

          Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи із наступного.

    Судом встановлено, що ОСОБА_2, яка померла 02.03.2002 року, за життя була членом ВАТ «Сиваське»та була включена у список померлих громадян, які отримали право на одержання державного акта на право власності на землю.

          Відповідно до довідки, яка видана Державним нотаріусом Генічеської державної нотаріальної контори Сочинською Л.С. спадкоємцем ОСОБА_2 за законом є її онук ОСОБА_1.

          Позивач, звернувшись 09.04.2010 року до відповідача просив підписати та поставити печатку на сертифікат на право на земельну ділянку (пай).

Відповідач відмовив у підписанні сертифікату, посилаючись та те, що ОСОБА_2 померла.  

Посилаюсь на порушення відповідачем права на спадщину, позивач просить зобов’язати відповідача видати та зареєструвати сертифікат на право земельної частки (пай) на ім’я ОСОБА_2.

          Відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини 3 Указу Президента «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва»від 10.11.94 року установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.          

Відповідно до пункту 1 статті 17  Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.  

За змістом статті 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору, що розглядається, є право на отримання спадкового майна та визнання права власності на земельну ділянку. Зазначений спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Звертаючись до адміністративного суду позивач намагається вирішити питання щодо право власності на земельну ділянку (пай), що виключає розгляд такої справи в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.  

За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, що не позбавляє ОСОБА_1 права звернутись із відповідним позовом до суду цивільної юрисдикції.  

Керуючись ст. 157, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області про зобов’язання вчинити певні дії.

Роз’яснити ОСОБА_1, що розгляд справи даної категорії підлягає в порядку цивільного судочинства.  

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, ухвала суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                           Л.Є. Букіна