УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 липня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого – судді Жизневської А.В.
суддів: Малахової Н.М., Матюшенка І.В.
при секретарі судового
засідання Жовновській О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння, -
в с т а н о в и л а :
Справа №22ц/3372 Головуючий у суді 1-ї інстанції Вдовиченко Т.М.
Категорія 2 Суддя-доповідач Жизневська А.В.
У липні 2009 р. до суду звернулася ОСОБА_3 із позовом в якому просила розподілити домоволодіння, придбане підчас зареєстрованого шлюбу, виділивши їй в користування житлової кімнати 1-4 та 1-5, погріб, хлів, а решту – відповідачеві. Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач після розірвання шлюбу залишився проживати у даному будинку, а вона проживає в м.Вінниці. У добровільному порядку провести розподіл будинку її колишній чоловік відмовляється.
В ході розгляду справи було проведено судово - технічну експертизу. При визначенні варіантів поділу домоволодіння було враховано вимоги позивачки про виділ їй двох житлових кімнат.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2010 року позов задоволено. Проведено розподіл домоволодіння за четвертим варіантом висновку експерта і виділено ОСОБА_3 43/100 частин будинку, в тому числі дві житлові кімнати 1-4 та 1-5. ОСОБА_2 виділено 57/100 частин будинку без житлової кімнати. Стягнуто з нього грошову компенсацію за різницю в частках у розмірі 743 грн.
В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення, ухвалити нове по суті позовних вимог. На його думку, поза увагою суду залишилося те, що позивачка не проживає у спірному будинку з 2006 року, а відповідач з цього часу вклав кошти на благоустрій будинку в сумі 15092,86 грн. і суд не застосував строк позовної давності. Вважає, що позивачка втратила право власності на будинок.
Перевіривши законність та обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1992 року по 16.03.2006 року (а.сп.5,45). Підчас зареєстрованого шлюбу за договором купівлі-продажу, укладеним 05.07.2000 року, ними було придбано житловий будинок та земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.сп.6). Через певний час після розірвання шлюбу виникло питання про розподіл цього будинку, яке вирішити добровільно вони не можуть.
У відповідності до ст.69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Стаття 70 СК передбачає, що у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засад рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що спірний будинок та земельна ділянка придбані на ім’я ОСОБА_3. Після розірвання шлюбу між сторонами виникли неприязні стосунки і це заважає їм спільно користуватися спірним будинком.
Суд дійшов обгрунтованого висновку про те, що спірний будинок підлягає розподілу, з’ясував всі обставини справи, проте не врахував, що відступ від рівності часток допускається у виключних випадках, коли поділ на рівні частки не можливий з технічних причин та існують обставини, визначені ч.ч.2,3 ст.70 СК України. Не врахував, також, що при розподілі домоволодіння за четвертим варіантом висновку експерта у ОСОБА_2 не залишається житлової площі та відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Бердичівської РДА (а.сп.128) вважає поділ за цим варіантом практично недоцільним. При цьому, суд не дав оцінки першому варіанту, за яким частки сторін будуть рівними, проведена відповідачем газова система буде знаходитися в одній із частин, яку можливо йому виділити, і проти цього не заперечує позивачка, обидві сторони будуть мати по одній житловій кімнаті.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що кімната 1-3 на новому плані (а.сп.9-10), представленому позивачкою, помилково зазначена, як житлова, оскільки це є кухня розміром 8.7 кв.м (а.сп.36-39, кімната 1-4), а документація та дозвіл на проведення переобладнання цієї кухні у житлову кімнату відсутні.
За таких обставин, у суду не було підстав для проведення розподілу за четвертим варіантом представленого висновку експерта.
Доводи відповідача про те, що поділ майна було проведено добровільно, нічим не підтверджені у судовому засіданні. Він не звертався з вимогами про збільшення його частки у зв’язку із понесеними витратами на благоустрій будинку, при проведені експертизи таке питання не ставилося, про проведення додаткової експертизи ніхто із сторін не клопотав. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для застосування строків позовної давності, передбачених ст. 72 СК України при вирішені даного спору.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду І інстанції підлягає зміні у частині варіанту розподілу будинку - він підлягає розподілу за І варіантом висновку експерта. У частині розподілу судових витрат рішення підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 квітня 2010 року змінити у частині розподілу домоволодіння, зазначивши про розподіл домоволодіння АДРЕСА_1 за І варіантом представленого висновку експерта. Виділити ОСОБА_3 Ѕ частину вказаного домоволодіння вартістю 5010 грн., що складається з частини коридору 1-1, ванни 1-2, кімнати 1-3 та житлової кімнати 1-4, погребу „В”, Ѕ частини колодязю. Виділити ОСОБА_2 Ѕ частину вказаного домоволодіння, що складається з частини коридору 1-1, житлової кімнати 1-5, коридору І, хліва „Г”, Ѕ частини колодязя вартістю 5010 грн.
Зобов’язати ОСОБА_3: закрити дверні пройми з коридору 1-1 до кімнати 1-3 та з кімнати 1-5 до кімнати 1-4 та обладнати дверні пройми з приміщення ванни 1-2 до кімнати 1-3, з кімнати 1-3 до кімнати 1-4; обладнати вхід з двору через частину коридору 1-1 площею 3.97 кв.м.; обладнати перегородку в коридорі 1-1, розділивши на два приміщення площею 13.23 кв.м та 3.97 кв.м.
Зобов’язати ОСОБА_2 переобладнати з частини коридору 1-1 площею 13.23 кв.м кухню площею не менше 7 кв.м.
Зобов’язати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 обладнати кожну з частин будинку окремими системами інженерних мереж.
У частині розподілу судових витрат рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: Судді: