справа №2-2506/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

20 липня 2010 р.                                                                                                      м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Керчі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа – ЖЕД № 2 КП «Аршинцево», про визнання особи такою, що втратила право користування житлом ,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до Керченського міського суду АР Крим із позовом до ОСОБА_4, третя особа – ЖЕД № 2 КП «Аршинцево», про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням  та зняття з реєстрації місця проживання з підстав, зазначених у позові, обґрунтовуючи його  тим, що позивачі є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 АР Крим на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.12.1996 р. У вказаній квартирі за згодою співвласників у 2005 році було зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, втім з березня 2005 року відповідач не проживає в квартирі, в ній немає її речей. З березня 2008 року відповідач є громадянкою Російської Федерації та має реєстрацію постійного місця проживання по Краснодарському краю. Відповідач не може добровільно знявся з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі з огляду на відсутність в неї паспорта громадянина України.  

У попередньому судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2  за довіреністю ОСОБА_6 та позивач ОСОБА_3  підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі, заявили про самостійне несення судових витрат.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_7 у попередньому судовому засіданні  позовні вимоги визнав, надав письмову заяву відповідача про її згоду зі зняттям з реєстраційного обліку .

Представник третьої особи за довіреністю Родіоновська О. М. у попередньому судовому засіданні проти задоволення позову не заперечувала.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та її представника щодо позовних вимог, суд вважає за можливе ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні в порядку ч.4 ст. 130, ст. 174 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачі є співвласниками в рівних частках квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 19.12.1996 р. (а.с.4). У вказаній квартирі за згодою співвласників у 2005 році було зареєстровано місце проживання ОСОБА_3, втім з березня 2005 року відповідач не проживає в квартирі, в ній немає її речей. З березня 2008 року відповідач є громадянкою Російської Федерації та має реєстрацію постійного місця проживання по Краснодарському краю, що вбачається з пояснень осіб, що беруть участь у справі та заяви відповідача (а.с.7).   Відповідач не може добровільно знявся з реєстрації місця проживання у вказаній квартирі з огляду на відсутність в неї паспорта громадянина України, про що було зазначено представником третьої особи.  

Відповідно до ст. ст. 71, 72 ЖК УРСР наймач або члени його сім'ї можуть бути визнані судом такими, що втратили право користування жилою площею, зокрема, коли вони в ньому не проживають без поважних причин понад шість місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймачем, а в разі спору - судом.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 не проживає в належній позивачам квартирі з березня 2005 року, а з березня 2008 р. постійно зареєстровано її місце проживання в Краснодарському краї РФ, отже відповідач не проживає в цій квартирі без поважних причин понад шість місяців.

Таким чином, позов в частині визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням  підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги про зняття відповідача з реєстрації у вказаній квартирі суд зазначає, що така вимога не може бути задоволена, оскільки відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Отже, набрання законної сили рішенням суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є самостійною підставою для зняття такої особи з реєстрації, тому у даному випадку відсутній спір, оскільки права позивачів з приводу зняття відповідача з реєстрації на день розгляду справи не порушені.

Згідно з заявою представника позивачів та позивача ОСОБА_3  про самостійне несення судових витрат, вони стягненню з відповідача не підлягають з огляду на ст. ст. 31, 119 ЦПК України щодо права позивача визначати підстави і предмет позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71, 72 ЖК УРСР, ст.ст. 130, 174, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3  задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку Російської Федерації, такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження i поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 21 липня 2010 р.

Суддя                                        О. Я. Цветков