Справа № 4-321/2010 р.
ПОСТАНОВА
про скасування постанови про порушення кримінальної справи
та відмову в порушенні кримінальної справи
16 липня 2010 р. м. Керч
Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого – судді Цветкова О. Я.
при секретарі – Пшеничній Г. А.,
за участю:
скаржника ОСОБА_1,
представника Керченської транспортної прокуратури Поліванова В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Керч скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 236-7 КПК України про скасування постанови Керченського транспортного прокурора від 26 травня 2010 р. про порушення кримінальної справи, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст. 236-7 КПК України на постанову Керченського транспортного прокурора від 26 травня 2010 р. про порушення кримінальної справи за фактом службової недбалості посадових осіб Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради за ч.2 ст.367 КК України. Скарга мотивована тим, що вказана постанова прийнята з порушенням ст.ст. 94, 98 КПК України, тобто без достатніх приводів та підстав, та за відсутністю в діях посадових осіб УЖКГ складу злочину. На думку заявника нецільового використання бюджетних коштів не відбулось, кошти витрачені за бюджетним призначенням, виводи довідки КРВ в м. Керч про нецільове використання бюджетних коштів зроблені на підставі неповного пакету документів, без врахування фактів коригування видів та обсягів робіт, яке відбулось внаслідок додаткового обслідування технічного стану доріг. Крім того, згідно з вимогами Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» результати перевірки державних закупівель повинні бути викладені в акті, а не в довідці, тому порушення кримінальної справи на підставі довідки є порушенням вимог чинного законодавства. У зв’язку з чим просив вказану постанову Керченського транспортного прокурора від 26 травня 2010 р. про порушення кримінальної справи скасувати, відмовити у порушенні кримінальної справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити, надав письмові пояснення.
Представник Керченської транспортної прокуратури Поліванов В. В., проти задоволення скарги заперечував, вказав у судовому засіданні, що були приводи та підстави для порушення кримінальної справи, у зв’язку з чим постанова про порушення кримінальної справи обґрунтована та не може бути скасована.
Вислухавши доводи скаржника, думку прокурора, дослідивши доводи скарги та додані до неї документи, а також матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 110552320042, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 367 КК України передбачена кримінальна відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Суб’єктом злочину у даному випадку може бути службова особа, тому ОСОБА_1, як начальник Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради відповідно до ст. 236-7 КПК України є особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, отже скарга ОСОБА_1 підлягає розгляду за правилами ст. 236-8 КПК України.
Відповідно до ч.15 ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно зі ст. 94 КПК України, приводами для порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення, а підставами - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Постанова Керченського транспортного прокурора від 26 травня 2010 р. обґрунтована тим, що посадові особи УЖКГ Керченської міської ради в період березень-жовтень 2009 р., шляхом неналежного виконання своїх службових обов’язків, в порушення ст.ст. 51, 119 Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів за договорами № 17 від 12.03.2009 р. на капітальний ремонт вул. Вокзальне шосе та № 18 від 12.03.2009 р. на поточний ремонт внутрішньо квартальних доріг (джерело фінансування – за рахунок коштів місцевого бюджету), укладених з ТОВ «Крим-Донбас», були проведені роботи, не передбачені локальними кошторисами, що призвело до нецільового використання бюджетних коштів та завищенню обсягів виконаних робіт і як наслідок, необґрунтованому перерахуванню бюджетних коштів ТОВ «Крим-Донбас» на загальну суму 133481 грн.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що упродовж 2009 року між ТОВ «Крим-Донбас» та УЖКГ Керченської міської ради було укладено ряд договорів на проведення поточного та капітального ремонту доріг у м. Керч. В них зазначена вартість та об’єми робіт. Відповідно до платіжних доручень, що є в матеріалах перевірки, оплата проводилась за виконані роботи згідно укладених договорів.
З наданих матеріалів перевірки, що стали підставою для порушення кримінальної справи № 110552320042, вбачається, що на запит Керченського транспортного прокурора від 06.04.2010 р. УЖКГ надало копії документів: смітну документацію, оформлені форми КБ-2в, КБ-3, акти виконаних робіт та фінансові документи, що підтверджували факт перерахування коштів окремо за кожним договором.
На підставі доручення Керченського транспортного прокурора від 23.04.2010 р. № 945 вих-10, за поставленими ним питаннями, спеціалістами Контрольно-ревізійного відділу в м. Керч КРУ в АР Крим було здійснено перевірку використання бюджетних коштів УЖКГ Керченської міської ради за період з 01.01.2010 р. по 29.04.2010 р. за наданими документами.
Згідно з Довідкою від 17.05.2010 р., складеною КРВ в м. Керч, виявлено «проведення окремих об’ємів та видів робіт не передбачених в локальному кошторисі, що призвело до завищення об’ємів виконаних робіт на загальну суму 255507,00 грн.».
У Довідці зауважено, що для підтвердження вартості виконаних робіт, пред’явлених до оплати замовнику, підрядником не були надані для перевірки первинні бухгалтерські документи, підтверджуючі фактичні витрати підприємства. Таким чином, суд погоджується з доводами заявника ОСОБА_1 про те, що довідка була складена на підставі вивчення неповного переліку документів, необхідних для визначення питання щодо нецільового використання бюджетних коштів.
До Довідки додано Додаток № 1 «Перелік видів робіт та затрат, які призвели до завищення вартості виконаних робіт» та надані для ревізії прокуратурою копії документів, що були витребувані від УЖКГ.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1, попередні висновки прокуратури про нецільове використання бюджетних коштів зроблено на підставі неповного переліку документів, без врахування актів обслідування технічного стану доріг, актів заміни видів та об’ємів робіт, виконавчих кошторисів зі зміною видів та об’ємів робіт з додатками. Заявник пояснив, що перевищення обсягів фінансування та фінансування робіт з інших джерел не відбулось. Кошти були витрачені в об’ємі, що був передбачений чинними договорами та на цілі, передбачені кошторисом.
Представник прокуратури підтвердив у судовому засіданні, що перевищення обсягів фінансування та фінансування робіт з інших джерел не відбулось, тобто кошти були перераховані за призначенням «ремонт та будівництво доріг», але зазначив, що коригування кошторису відбулось за документами, складеними не за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету» N 57 від 28.01.2002 р.
Суд зазначає, що визначення поняття нецільове використання бюджетних коштів наведено у ст. 119 Бюджетного кодексу України, згідно з якою нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
Тобто необхідною ознакою нецільового використання бюджетних коштів є витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису.
Ані матеріалами перевірки, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи № 110552320042, ані у судовому засіданні прокурором не підтверджено витрачання бюджетних коштів на інші цілі, ніж будівництво та ремонт доріг, ані витрачання їх понад встановлені кошторисами межі.
Висновок, зроблений у Довідці, складеній 17.05.2010 р. спеціалістом КРВ в м. Керч про «проведення окремих об’ємів та видів робіт не передбачених в локальному кошторисі, що призвело до завищення об’ємів виконаних робіт на загальну суму 255507,00 грн.» суд не може прийняти як підставу для порушення кримінальної справи, оскільки нормативно-правовий статус довідки значно відрізняється від статусу Акта перевірки (ревізії), тому суд вважає, що довідка не є підставою у сенсі ст.. 94 КПК України, оскільки не містить достатніх даних, що вказують на наявність ознак злочину.
Суд також бере до уваги той факт, що згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контроль за дотриманням законодавства щодо закупівель здійснюється як у порядку проведення перевірки державних закупівель, так і під час державного фінансового аудита та інспектування. Перевірка державних закупівель полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання підконтрольними установами законодавства про державні закупівлі та проводиться органами державної контрольно-ревізійної служби на всіх стадіях державних закупівель. Результати перевірки державних закупівель викладаються в акті. Результати ревізії в порядку інспектування також викладаються в акті.
Таким чином, суд вважає, що кримінальна справа порушена без достатніх підстав, визначених чинним законодавством.
Слід також зауважити, що кримінальну справу порушено за ознаками злочину, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.367 КК України, тобто службова недбалість.
Втім, з тексту постанови видно, що службовим особам УЖКГ інкримінуються дії, пов’язані з нецільовим використанням бюджетних коштів, яке охоплюється диспозицією ст. 210 КК України - порушення законодавства про бюджетну систему України, тобто використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків.
Представником прокуратури не надано доказів на підтвердження ознак службової недбалості з боку посадових осіб УЖКГ Керченської міської ради, а посилання представника прокуратури на невідповідність об’ємів робіт в локальному кошторисі фактично виконаним роботам, судом не приймаються до уваги з огляду на передбачену законодавчими актами України змінювати види та об’єми робіт виходячи з фактичних потреб, зокрема п. 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затв. постановою Кабінету Міністрів України N 921 від 17.10.2008 р.).
Достовірних доказів, які б стверджували про використання бюджетних коштів всупереч їх цільовому призначенню або в обсягах, що перевищують затверджені межі видатків у справі немає.
До того ж, матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, не містять пояснень представників КРВ в м. Керч КРУ в АР Крим щодо виявлених порушень та обставин їх вчинення. Крім того, з моменту отримання прокуратурою додаткових документів, на які посилається заявник, зокрема актів обслідування технічного стану доріг, актів заміни видів та об’ємів робіт, виконавчих кошторисів зі зміною видів та об’ємів робіт з додатками, фахівцям КРВ в м. Керч КРУ в АР Крим не було доручено проведення повторної перевірки з метою підтвердження або спростування висновків, викладених у довідці.
Слід також зауважити, що приводом для порушення кримінальної справи представником прокуратури зазначено завдання прокуратури АР Крим, хоча само завдання, що на думку прокурора є приводом для порушення кримінальної справи, у матеріалах перевірки відсутнє.
Згідно зі ст. 236-8 КПК України обов'язок доведення правомірності порушення справи покладається на прокурора, втім представником прокуратури у судовому засіданні не було доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови.
Таким чином, постанова про порушення кримінальної справи суперечить вимогам ч.1 ст. 98 КПК України, не має вказівок на конкретні обставини, які вказують на наявність у діях посадових осіб Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, у зв’язку з чим постанова від 26 травня 2010 р. підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 236-8 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_1 в порядку ст. 236-7 КПК України про скасування постанови про порушення кримінальної справи задовольнити.
Постанову Керченського транспортного прокурора від 26 травня 2010 р. про порушення кримінальної справи за фактом службової недбалості посадових осіб Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради за ч.2 ст.367 КК України скасувати.
Відмовити у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Управління житлово-комунального господарства Керченської міської ради за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
На постанову може бути подана апеляція на протязі 7 діб до Апеляційного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим.
Суддя О. Я. Цветков