справа №2-о-197/2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем  України

16 липня 2010 р.                                                                                                                                               м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді – Цветкова О. Я.

при секретарі – Пшеничній Г. О.,

за участю заявника ОСОБА_1 та його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника заінтересованої особи ОСОБА_4,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Керчі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник  звернувся до Керченського міського суду АР Крим із заявою про встановлення факту , що має юридичне значення, а саме, що він постійно проживав в місті Керч, на території, яка стала територією України, до 24 вересня 1991 року. Заява мотивована тим, що він у 1988 року приїхав з Азердайджанської РСР до Української РСР. Проживав з цього часу до 1997 року у м. Києві, в 1997-1999 роках відбував покарання, а потім переїхав до м. Керч, де проживає разом з ОСОБА_5 Від спільного проживання в м. Києві з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в нього народились дві доньки. В 2002 році в нього викрали сумку з документами. Таким чином, станом на 24 серпня 1991 року він постійно знаходився на території, що стала територією України. Встановлення вказаного факту необхідно йому для отримання громадянства України, тому що він на сьогодні постійно проживає на території України в м. Керч. У судовому засіданні заявник та його представники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги підтримали, просили задовольнити заяву у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи – Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Керченського МУ ГУ МВС України в АР Крим ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення заявника та його представників, свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (рос. мовою – ОСОБА_1 ), народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с. Джейранбатан Апшеронського району Азербайджанської РСР, що підтверджується копією паспортної форми № 1 та листків вибуття форми № 19 та № 20 (а.с.5,6,17,18).

Заявником на підтвердження факту вибуття в 1988 році з Азербайджанської РСР надані листки вибуття форми № 19 та №20, датовані 29.06.1988 р., втім, як вбачається з цих документів вони не могли бути видані заявнику  надані 29.06.1988 р., тому що у вказаних формах є позначка «200__», що на думку суду унеможливлює видачу цих документів, тому як неможливо видавати документи у 1988 році за 12 років до настання 21 століття, коли вказані форми № 19 та № 20 могли бути виготовлені, крім того за радянських часів тексти всіх документів, у тому числі печатки, були дубльовані російською мовою, втім надані документи взагалі не містять дублювання тексту російською мовою, а прикладена до них печатка взагалі містить посилання на Республіку Азербайджан, якої у той час не існувало. Ці обставини вказують на намір заявника ввести суд в оману щодо дати видачі вказаних документів .

Суд критично сприймає показання свідка ОСОБА_5, яка проживає спільно з заявником та заінтересована у результаті розгляду справи, про обставини проживання заявника в України з огляду на те, що показання свідка не збігаються з обставинами, вказаними у заяві, зокрема щодо моменту знайомства з заявником, строків відбування покарання, спільного проживання у Херсонській області, та на погляд суду продиктовані бажанням вплинути на результати розгляду справи.

Посилання заявника на обставини його проживання у м. Києві та спільне проживання з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від яких в нього народились дві доньки, заявником не підтверджені належними доказами та спростовуються наданими представником заінтересованої особи документами.

З огляду на наведені обставини, заявником не доведено факт постійного проживання на території, що стала Державою Україна з 1988 року, тому в суду відсутні законні підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 213-215, 234, 259 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,  - відмовити.

Рiшення може бути оскаржено в апеляцiйному порядку до Апеляцiйного суду АР Крим через Керченський міський суд АР Крим шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рiшення апеляцiйної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рiшення заяви про апеляцiйне оскарження i поданням пiсля цього протягом двадцяти днiв апеляцiйної скарги.

Повний текст рішення виготовлений 19 липня 2010 р.

Суддя                                           О. Я. Цветков