Справа № 2-2389/10    

            РІШЕННЯ

                                                  ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

6 липня 2010 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі : головуючого – судді Регеші В.О., при секретарі – Сулимі І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

            Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якому зазначила, що в жовтні 1996 року вона і  ОСОБА_3 досягли згоди про те, що він здійснить продаж  їй  будинок АДРЕСА_1, в зв’язку з чим вона передала  ОСОБА_3 кошти в розмір 2000 доларів США, а він надав їй та членам її родини можливість володіти та користуватись вказаним будинком, а саме надав  ключі від нього. Договір купівлі-продажу вказаного будинку в передбаченому законом порядку вони домовились оформити після того, як ОСОБА_3 оформить право встановлювальну документацію на вказаний будинок, який ним було побудовано на земельній ділянці, яка була йому виділена на підставі рішення виконавчого комітету Світловодської ради депутатів трудящих № 486 від 28.12.1971 року. Але до 2007 року ОСОБА_3 не виконав свого обов’язку, а саме не оформив правовстановлювальні документи, які б підтверджували його право власності на будинок, в зв’язку з чим вона почала пред’являти до нього претензії щодо повернення грошей і він їйі вказав, що за станом здоров’я та браком коштів у нього немає можливості займатися оформленням, тому він 19.03.2007 року видав на її ім’я та на ім’я її чоловіка ОСОБА_4 довіреність на право розпорядження зазначеним будинком в тому числі і з правом оформлення відповідних документів. 26.03.2008 року  вона була зареєстрована в вказаному будинку разом зі своєю родиною і стала мешкати в ньому. На підставі довіреності вона почала оформлювати технічну документацію на вказаний будинок та правовстановлювальну документацію на нього, але станом на березень 2010 року  технічна документація на будинок ще не була готова в повному обсязі , а відповідно і договір купівлі-продажу не був укладений, а довіреність видана на моє ім’я втратила чинність, в зв’язку з чим вона звернулась до родини ОСОБА_3 щодо продовження строку дії довіреності і з’ясувалось, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер, в зв’язку з чим вона просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку та визнати за нею право власності на вказаний будинок.

             Позивач у попередньому судовому засіданні  позовні вимоги підтримала в повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві

           Відповідач ОСОБА_2 до зали суду не з’явилась. Подала до суду заяву від 6.07.2010 року в якій зазначила, що позов визнала в повному обсязі і справу просить розглянути за її відсутності.

            Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав  ухвалює рішення про задоволення позову.

             Суд, врахувавши позиції сторін, з'ясувавши обставини справи дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

            Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення  виконкому Світловодської міської ради народних депутатів № 486 від 28.12.1971 року ( а.с.9) ОСОБА_3 було надано право індивідуального будівництва  на змельній ділянці АДРЕСА_1. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_3 в 1971 році було побудовано  житловий будинок з надвірними будівлями, що підтверджується даними технічного паспорту  на житловий будинок від 5.02.2007 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 року – ОСОБА_3 помер. ( а.с.10). 19.03.2007 року ОСОБА_3 видав позивачці  довіреність на право розпорядження зазначеним будинком. Факт того, що позивач та її родина мешкають в вказаному будинку з квітня 1996 року підтверджується актами від 14.05.2010 року ( а.с.6,7). Факт того, що позивач зареєстрована в вказаному будинку з 26.03.2008 року  підтверджується даними її паспорту ( а.с.5) та довідкою про склад родини від 14.05.2010 року ( а.с.8). Факт того, що вказаний  будинок був переданий ОСОБА_3 позивачу в жовтні 1996 року та факт того, що він за нього отримав суму в розмірі  2000 доларів США, а також і факт того, що ОСОБА_3 ухилявся від нотаріального посвідчення угоди сторонами визнається, тому дані обставини у відповідності до ч.1ст.61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

У відповідності до ч.1 п.4 Прикінцевих та перехідних положень  ЦК України від 16.01.2003 року – даний Цивільний Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тому  суд вважає що при вирішенні даного спору слід керуватися  нормами Цивільного Кодексу Української РСР від 18.07.1963 року.

Із змісту статті 12 ЗУ «Про власність» випливає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із угод.

           У відповідності до ст.227 Цивільного Кодексу УРСР  договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо оча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги недійсність договору.

            У відповідності до ч.2 ст. 47 Цивільного Кодексу УРСР – якщо одна із сторін повністю виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою сторони яка виконала угоду, визнати угоду дійсною.

            Ч.1 Статті 128 ЦК УРСР встановлено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі.

            Таким чином суд вважає встановленим факт того, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_3  в жовтні 1996 року відбувся договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, який не був укладений сторонами в передбаченому законом порядку саме з вини ОСОБА_3

На підставі викладеного , керуючись ст.ст.47, 128 ЦК Української РСР, ст.12 ЗУ «Про власність», ст. 218, 392 , п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.ст. 130, 174 212-215 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

            Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

            Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1, який відбувся між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в жовтні 1996 року.

            Визнати за ОСОБА_1  право власності на  будинок АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд поданням заяви про оскарження протягом десяти днів після його проголошення, та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя  Світловодського

міськрайонного суду                                                                                В.О. РЕГЕША

.