Справа №2-394/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 березня 2007 року                              Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судці                                                               - Шевчука А. В.,

при секретарі                                                                        - Гречка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", третя особа - ОСОБА_3про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30 липня 2005 року по вул. Новокостянтинівській у м. Києві між автомобілем "ВАЗ-2109" д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та автомобілем "Дачія-супернова" д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 сталося ДТП. Автомобілем "Дачія-супернова" д/н НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП керував ОСОБА_3., що діяв на підставі Довіреності НОМЕР_2 Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 2 вересня 2005 року ОСОБА_2. визнано винним в порушенні п. 13.1 Правил дорожнього руху та у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. За Актом автотоварознавчого дослідження №743 від 11 серпня 2005 року в результаті пошкодження при ДТП матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Дачія-супернова" д/н НОМЕР_1 складає 8339 грн. 97 коп.

В якості співвідповідача суд притягнув до участі у справі ВАТ НАСК "Оранта", Печерським відділенням якого з ОСОБА_2було укладено договір страхування транспортного засобу.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги, при цьому вказував, що із врахуванням індексу інфляції та 3% річних відшкодуванню за завдану матеріальну шкоду внаслідок ДТП підлягає 9063 грн. 62 коп. і судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник ВАТ НАСК "Оранта" позов визнав частково, вказавши, що страхова компанія погоджується із виплатою лише 4 916 грн. 62 коп. страхового відшкодування.

ОСОБА_2. заперечуючи проти позову, зазначав, що згідно страхового Полісу, відшкодування за шкоду заподіяну ним третім особами здійснюється ВАТ НАСК "Оранта", крім того він сплатив на адресу ОСОБА_1. 638 грн. 36 коп. суму, що складає 510 грн. франшизи та 128 грн. 36 коп. судових витрат.

Суд, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи встановив, що 30 липня 2005 року по вул. Новокостянтинівській у м. Києві між автомобілем "ВАЗ-2109" д/н НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 і перебував під його керуванням та автомобілем "Дачія-супернова" д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 сталося ДТП. В результаті даної ДТП автомобілю "Дачія-супернова" д/н НОМЕР_1 заподіяно пошкоджень (а.с. 6-14).

Вина ОСОБА_2. у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху підтверджується постановою Оболонського районного суду м. Києва від 2 вересня 2005 року у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу (а.с. 14).

Право власності позивача на автомобіль "Дачія-супернова" д/н НОМЕР_1 підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 32).

Право власності ОСОБА_2. иа автомобіль "ВАЗ-2109" д/н НОМЕР_2 підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється   від  її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Більше того відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (із змінами та доповненнями) при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця не може бути покладено обов'язок по її відшкодуванню, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, а у випадках, передбачених спеціальним законом, - тільки умислу потерпілого.

Оцінивши зібрані по справі і досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про те, що ДТП сталося з вини ОСОБА_2., підстав для звільнення від обов'язку по відшкодуванню заподіяної джерелом підвищеної небезпеки шкоди, зокрема умислу з боку потерпілої, суд не вбачає.

У відповідності до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 26 січня 2005 року укладеного між ВАТ НАСК "Оранта" та Алєксандровим О.К., було застраховано цивільно-правову відповідальність останнього як власника транспортного засобу "ВАЗ-2109" д/н НОМЕР_2, при цьому, встановлена франшиза при страховому відшкодуванні за шкоду заподіяну майну потерпілих у розмірі 510 грн. Згідно умов зазначеного страхового полісу, страховик забезпечує відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим - третім особам внаслідок ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором. Виплата страхового відшкодування здійснюється в межах страхових сум, зазначених у цьому полісі.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно Акту автотоварознавчого дослідження №743 від 11 серпня 2005 року

матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля "Дачія-супернова" д/н, НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, складає 8339 грн. 97 коп.                     

Таким чином, враховуючи зазначене, з страховика ВАТ НАСК „Оранта» підлягає стягненню страхове відшкодування заподіяної з вини страхувальника матеріальної  шкоди у розмірі 7829 грн. 97 коп. (без врахування франшизи).

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2. сплатив на адресу ОСОБА_1. 638 грн. 36 коп. (квитанція від 07.07.2006р), з яких 510 грн. франшиза по Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та 128 грн. 36 коп. понесених позивачем

судових витрат, суд вважає необхідним у задоволенні позову до ОСОБА_2. відмовити.

Відповідно до ч.І ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.

Позовні вимоги про стягнення в порядку ст. 625 ЦК України суми матеріальної шкоди із врахуванням індексу інфляції та 3% річних у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання не знайшли підтвердження в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику відповідну заяву, а згідно ст. 36 цього Закону, після розгляду страховиком наданих йому документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті такого відшкодування.

Як вказує представник позивача, внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання з врахуванням індексу інфляції та 3% річних до сплати за заподіяну матеріальну шкоду підлягає 9063 грн. 62 коп. Разом з тим, позивачем не надано підтвердження звернення до страховика з належно оформленою заявою про страхове відшкодування та прострочення виконання грошового зобов'язання з вини страховика.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 625, 1166, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212, 213, 214,215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИР 1 Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_17 829 грн. 97 коп. в якості страхового відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до ОСОБА_2 - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.