РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ          справа № 2-1830/2007р

13 березня 2007 року                                               Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                                                               -ШевчукаА.В.,

при секретарі                                                                        - Гречка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу,

встановив:

У лютому 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 29 вересня 1984 року між ним та відповідачкою зареєстровано шлюб у Печівській сільській раді Борзнянського району Чернігівської області, про що зроблено актовий запис НОМЕР_1Від цього шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей. Сімейне життя у ОСОБА_1 із відповідачкою не склалося через нерозуміння один одного, різні характери та погляди на сімейне життя і ведення спільного господарства. Через вказані обставини подружні стосунки з відповідачкою припинені з грудня 2006 року. Позивач вважає неможливим збереження сім'ї і спільне життя із ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач вказані позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

В порядку ст. 174 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановлює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Шлюб між сторонами зареєстровано 29 вересня 1984 року у Печівській сільській раді Борзнянського району Чернігівської області, про що зроблено актовий запис НОМЕР_1Від цього шлюбу вони мають двох повнолітніх дітей. З пояснень позивача та відповідача вбачається, що сторони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільного господарства з грудня 2006 року, внаслідок постійних конфліктів та непорозумінь. їхня сім'я розпалася, спільне господарство не ведеться. Примирення між сторонами та збереження сім'ї не можливе, що підтвердили як позивач, так і відповідач.

Таким чином, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам сторін.

На підставі ст. ст. 105, ПО, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 174, 213, 214, 215 ЦПК України,

вирішив:

Шлюб між ОСОБА_1та ОСОБА_2, зареєстрований 29 вересня 1984 року у Печівській сільській раді Борзнянського району Чернігівської області, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану стягнути із ОСОБА_1державне мито у розмірі 17 (сімнадцять) гривень, відповідача від сплати державного мита звільнити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.