Справа № 2-2977 за 2010р.

РІШЕННЯ

іменем України

30 червня 2010 року Ленінський районний суд м.Миколаєва в складі судді Коломієць В.В., при секретарі Наумкіной І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації «Миколаївгаз» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

Згідно поштовому штемпелю 19.03.2010р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Миколаївгаз», мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача, де з 01.10.2008р. займала посаду майстра служби обліку природного газу та розрахунків за нього споживачами Управління експлуатації газового господарства. Як вказала позивачка, наказом № 34-к від 19.02.2010р. її було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст.41 КЗпП України. На думку ОСОБА_1 її звільнення є незаконним оскільки вона, по-перше, не є керівником відокремленого підрозділу ВАТ «Миколаївгаз», а по-друге, не допустила грубого порушення своїх трудових обов’язків. Крім того, за твердженням позивачки, незаконне звільнення мало негативний вплив на її здоров’я, внаслідок чого  її витрати на ліки склали 735грн.72коп., та призвело до моральних страждань. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просила  в изнати незаконним та скасувати наказ про її звільнення, поновити   її   на посаді майстра служби обліку природного газу та розрахунків за нього споживачами Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва ВАТ   «Миколаївгаз», стягнути з відповідача на її користь: середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2448грн., відшкодування витрат на лікування в сумі 735грн.72коп., відшкодування моральної шкоди в сумі 4000грн.00коп., зобов’язати відповідача видати дублікат її трудової книжки без внесення до неї запису про її звільнення на підставі наказу № 34-к від 19 лютого 2010р., та оплатити майбутнє санаторно-курортне лікування на суму 4000грн.

Надалі ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги, та просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11016грн., не підтримала вимоги щодо зобов’язання відповідача оплатити майбутнє санаторно-курортне лікування, в іншій частині позов підтримала.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник – ОСОБА_2 – підтримали уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача – Анатоленко Л.Л. – позов не визнала, вважаючи звільнення ОСОБА_1 законним.

Заслухавши пояснення позивачки та представників сторін, вивчивши матеріали справи, вислухавши показання свідка, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1   з 09.08.2004р. працювала у Відкритому акціонерному товаристві по газопостачанню і газифікації «Миколаївгаз», де згідно наказу № 373-к від 01.10.2008р. займала посаду майстра служби обліку природного газу та розрахунків за нього споживачами Управління експлуатації газового господарства (а.с.6-8).

Наказом № 34-к від 19.02.2010р. ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов’язків (а.с.20).

Суду відповідачем не надано доказів, що посада майстра служби обліку природного газу та розрахунків за нього споживачами Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва ВАТ «Миколаївгаз» є посадою керівника відокремленого підрозділу, тобто підрозділу, який є дійсно майново відокремленим, а його керівнику (тобто, позивачці) була видана довіреність на здійснення правочинів від імені юридичною особи. Отже, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що посада, яку займала ОСОБА_1 до звільнення, не підпадає під перелік посад, що визначені п.1 ст.41 КЗпП України.

Таким чином, суд вважає, що   наказ № 34-к від 19 лютого 2010р., виданий начальником Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва ВАТ ГГ «Миколаївгаз», про звільнення ОСОБА_1 є незаконним та підлягає скасуванню.

З урахуванням викладених обставин, суд вважає, що відповідно до ст.235 КЗпП України позивачку необхідно поновити   на посаді майстра служби обліку природного газу та розрахунків за нього споживачами Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва ВАТ   «Миколаївгаз» та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, тобто з 20.02.2010р. по 30.06.2010р. Визначаючи суму заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, суд виходить з наступного. Так, згідно довідки відповідача від 01.03.2010р. (а.с. 19), приймаючи до уваги вимоги абз.3 п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995р. № 100 (з наступними змінами), під час визначення суми втраченого заробітку за основу береться середній заробіток за два місяці до звільнення. Отже, середньомісячна зарплата ОСОБА_1 складає 2570грн.50коп. (2663грн.+2478грн.) : 2 міс.). Тобто, за період з 20.02.по 20.06. – 4 місяця – вона складає 10282грн.

Виходячи із розміру середньоденної зарплати позивачки, що складає 84грн.44коп. (257грн.59коп. : 30,44), втрачений заробіток за період з 20.06.2010р. по 30.06.2010р., тобто за 10 днів, складає 844грн.40коп. (84,44грн. х 10 дн.).

Таким чином, загальна сума втраченого заробітку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, складає 11126грн.40коп. (10282грн. + 844грн.40коп.)    

Крім цього судом встановлено, що порушення відповідачем законних прав позивачки у зв’язку з її неправомірним звільненням призвело до моральних страждань ОСОБА_1, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації життя. Таким чином, на підставі ст..237-1 КЗпП України, суд вважає вимоги позивачки щодо відшкодування моральної шкоди обґрунтованими. Між тим, оцінивши ступінь душевних страждань та хвилювань ОСОБА_1, суд дійшов висновку, що вказані вимоги підлягають частковому задоволенню – в сумі 1000грн.

Відповідно до п.2.10. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993р., при наявності в трудовій книжці запису про звільнення або переведення на іншу роботу, надалі визнаної недійсною, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним. Отже, вимоги позивачки в частині зобов’язання відповідача видати дублікат її трудової книжки без внесення до неї запису про її звільнення на підставі наказу № 34-к від 19.02.2010р. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь відшкодування витрат на лікування суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 не надано доказів про існування причинно-наслідкового зв’язку між неправомірними діями ВАТ «Миколаївгаз» та необхідністю лікування позивачки.

На підставі ст..88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 119грн.76коп. і витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.00коп., разом – 239грн.76коп.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 34-к від 19 лютого 2010р., виданий начальником Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва ВАТ ГГ «Миколаївгаз», про звільнення ОСОБА_4

Поновити   ОСОБА_1 на посаді майстра служби обліку природного газу та розрахунків за нього споживачами Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації   «Миколаївгаз».

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації   «Миколаївгаз» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 11126грн.40коп., відшкодування моральної шкоди в сумі 1000грн.00коп., разом – 12126грн.40коп. (дванадцять тисяч сто двадцять шість гривень сорок копійок).  

Зобов’язати ВАТ ГГ «Миколаївгаз» видати ОСОБА_4 дублікат її трудової книжки без внесення до неї запису про її звільнення на підставі наказу № 34-к від 19 лютого 2010р., виданий начальником Управління експлуатації газового господарства м.Миколаєва ВАТ ГГ «Миколаївгаз».

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства   по газопостачанню і газифікації «Миколаївгаз» на користь держави судовий збір в сумі 119грн.76коп. і витрати на інформаційно-технічне  забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.00коп., разом – 239грн.76коп. (двісті тридцять дев’ять гривень сімдесят шість копійок).

Рішення в частині поновлення на роботі   ОСОБА_4 підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський райсуд м.Миколаєва шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: