Справа № 2-а- 505-1/10
П О С Т А Н О В А
Іменем України
16 липня 2010 р. Солом’янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого – судді Макухи А.А.,
при секретарі – Лісовій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Бережанського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, сержант міліції Солонець Ю.М., бережанський взвод ДПС пр. УДАІ ГУ МВС України в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що відповідач незаконно виніс відносно нього постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 06.05.2010 р., відповідно до якої наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., оскільки він адміністративного правопорушення не вчиняв.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив про їх задоволення з підстав викладених в позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з"явився, надіславши до суду письмові заперечення та просив розглядати справу без його участі, в задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на наведене, суд вважає за можливим розглянути справу у відсутність відповідача за наявними матеріалами в справі.
Відповідно до постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 06.05.2010 р., за перевищення швидкості руху на 30 км/год., а відповідно за порушення п. 12.4 ПДР України, на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. .
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 КУпАП, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи немає жодного доказу на підставі, якого прийнято рішення про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Таким чином, висновок про наявність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП відповідач зробив не посилаючись на жоден відповідний доказ, а тому протиправно.
На підставі вищенаведеного, суд прийшов до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача, а тому таке рішення підлягає скасуванню .
Крім того суд вважає за можливе поновити позивачу строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи позивач отримав постанову 19.05.2010 р. ( про що свідчить поштова відмітка на зворотньому боці конверта), хоча винесена вона була 06.05.2010 року.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 9, 69-71, 94, 97, 100, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Бережанського взводу ДПС при УДАІ ГУ МВС України в Київській області, сержант міліції Солонець Ю.М., бережанський взвод ДПС пр. УДАІ ГУ МВС України в Київській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії АІ № 213586 в справі про адміністративне правопорушення від 06.05.2010 року.
Скасувати постанову серії АІ № 213586 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП від 06.05.2010 року відносно ОСОБА_1.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк 20 днів, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: