Р І Ш Е Н Н Я Справа 2-2356/10
Іменем України
14 червня 2010 року м. Черкаси
Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого-судді Бассак Т.Є.
при секретарі Петриченко Ю.П., Мелещенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006– 2009р.р., -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006– 2009р.р.В ході розгляду справи позовні вимоги уточнювалися. Свої позовні вимоги мотивує тим, що на неї поширюється дія Закону України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни». Згідно ст.6 даного Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням їй відмовлено у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги, а тому дії останнього суперечать положенням Конституції України та законам України і таким чином, порушені її права. Саме відповідач повинен здійснити нарахування та виплату такої допомоги. Просить зобов»язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006– 2009р.р .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала уточнені позовні вимоги та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - управління пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси в судове засідання не з»явився, надавши заяву, в якій просить у позові ОСОБА_1 відмовити як безпідставному. Крім того, вказує, що позивачем порушено строки позовної давності , передбачені ст.ст.256,267 ЦК України.
Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:
в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1, громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою за віком довічно відповідно до відмітки в пенсійному посвідченні ОСОБА_1, має право користуватися пільгами відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2008р, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої в розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2008р. по 31.03.2008р.– 47грн.; з 01.04.2008р. по 30.06.2008р. – 48,10грн.; з 01.07.2008р. по 30.09.2008р.– 48,20грн.; з 01.10.2008р. – 49,80грн.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до вимог ст.7 вказаного Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», - мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Пунктом 17 ст.77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 2006 рік було зупинено. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. до ст. 110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджується поетапно, за результатами виконання бюджету у 1 півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Але Кабінет Міністрів України протягом 2006 року будь-яких рішень на виконання вимог ст..110 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на 2006 рік не прийняв. У 2006 році пільги, встановлені ст.6 зазначеного Закону запроваджені не були. Закони України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 19.01.2006р. неконституційними визнані не були і діяли протягом 2006 року.
За таких обставин законних підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов’язання здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006 рік немає.
Відповідно до п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», дію ст.6 вище вказаного Закону, з урахуванням ст. 111 цього Закону було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. за № 6-р/2007 року положення п.12 ст.71 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) та втратили чинність з дня ухвалення цього рішення.
За таких обставин з 09 липня 2007 року вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» обчислювався, виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
. Таким чином, відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату належної позивачу допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.
Пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції, - встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність). Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.(справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України) зазначене положення закону визнане таким, що не відповідає Конституції України.
Вихідним критерієм обрахунку підвищення пенсії дітям війни виступав мінімальний розмір пенсії за віком, який відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» обчислювався, виходячи з визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Отже право на підвищення пенсії, що передбачене ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у 2007 році виникло з 09 липня 2007 року, а у 2008 році з 22 травня 2008 року, тобто з дня визнання неконституційними положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо дії ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на викладене, вбачається, що станом на 01.01.2009 року діє редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Тому, в 2009 році відповідач був зобов»язаний виплачувати позивачці підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний Фонд України», здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до п.2.2 п.п.3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в АРК, областях, містах Києві та Севастополі (№5-5 від 25.02.2008р., №11-2 від 27.06.2002р.), - головні управління Пенсійного фонду України в областях організовують роботу підвідомчих управлінь Фонду в районах, містах і районах у містах.
Положенням про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах (№5-5 від 25.02.2008р., №8-2 від 30.04.2002р.) передбачено, що управління Пенсійного Фонду України в районах у містах призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства; забезпечує ведення персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов»язкового державного пенсійного страхування та автоматизовану обробку інформації у районі (місті).
Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» зазначено, що рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов»язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ у Придніпровському районі м. Черкаси, за місцем проживання позивача.
Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Стаття 8 Конституції України встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Крім того, статтею 3 ч.2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
З огляду на вищенаведене та, виходячи із загальних засад пріоритетності законів України, при вирішенні даного спору необхідно застосовувати саме положення Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
За таких обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судові витрати покласти на відповідача.
На підставі викладеного та, керуючись Конституцією України, Законом України від 18.11.2004р. «Про соціальний захист дітей війни», Законом України від 09.07.2003р. «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р., рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р.(справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України)., ст. ст. . 10, 11 ,88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України ,суд, -
в и р і ш и в :
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року та по 31 грудня 2009 включно за виключенням 10 відсотків мінімальної пенсії за віком виплачених в 2008-2009 рр., згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
В решті частині позову відмовити.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на користь ОСОБА_1 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси на користь держави судовий збір в розмірі 51,00 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано Апеляційному суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: Т.Є.Бассак