АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 березня 2007 року                     Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Дикун С.І.

Суддів ХодоровськогоМ.В.Кузьми P.M.

при секретарі Заєць К.В.

з участю позивачки ОСОБА_1.

представника позивачкиОСОБА_2

представника відповідачки Швачук Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Підволочиського районного суду від 1 лютого 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1до ВАТ "Скалатська Агропромтехніка" про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2006 року ОСОБА_1пред"явила позов до ВАТ "Скалатська Агропромтехніка" про стягнення заробітної плати в сумі 12940 грн.

Позивачка зазначила, що з 1 червня 1988 року працювала ІНФОРМАЦІЯ_1, яке з 18 жовтня 1989 року перетворено у ВАТ "Скалатська Агропромтехніка". 28 листопада 2006 року звільнена з роботи у зв"язку із скороченням штату прибиральниць виробничих приміщень по п.1 ст. 40 КзпП України. Після звільнення їй стало відомо, що наказом від 27 грудня 2000 року у зв"язку із припиненням роботи котельні її було переведено пІНФОРМАЦІЯ_2 адмінбудинку, а наказом від 2 січня 2001 року у зв"язку з виробничою необхідністю переведено на неповний робочий день з оплатою праці 20% від мінімальної заробітної плати.

Посилаючись на те, що перевід на іншу роботу та перевід на неповний робочий час вчинено без її згоди, порушує її право на оплату праці не нижче встановленого державою мінімального розміру заробітної плати,  позивачка

Справа №22А-300                                       Головуючий у 1-й інстанції - Могачевська В.Й.

Категорія - 41                                                Доповідач - Ходоровський М.В.

 вважає, що за період з 2 січня 2001 року по день звільнення відповідачем не нараховано і не виплачено їй 12940 грн.

Рішенням Підволочиського районного суду від 1 лютого 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ВАТ "Скалатська Агропромтехніка" в користь ОСОБА_11050,04 грн заробітної плати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і постановити нове, яким її вимоги задовольнити в повному об"ємі, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши учасників апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Постановляючи рішення, суд виходив з того, що у січні 2001 року позивачці за її згодою відповідачем було встановлено неповний робочий час і оплата праці проводилася в розмірі 20% від мінімальної заробітної* плати. При звільненні її з роботи їй недонараховано та не виплачено 1050,04 грн. заробітної плати.

З таким висновком суду слід погодитись, так як він відповідає вимогам закону та грунтується на матеріалах справи.

Відповідно до вимог ст.56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цьому випадку провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Судом встановлено, що наказом НОМЕР_1 позивачка прийнята на роботу ІНФОРМАЦІЯ_1 яке з 18 жовтня 1989 року перетворено у ВАТ "Скалатська Агропромтехніка".

27  грудня 2000 року у зв"язку із припиненням роботи котельні позивачку

ОСОБА_1 переведено ІНФОРМАЦІЯ_2 з посадовим окладом згідно штатного розпису і відпрацьованих годин, а згідно наказу НОМЕР_2, з врахуванням положень

колективного договору, їй встановлено неповний робочий час та постановлено

провадити оплату праці в розмірі 20% від мінімальної заробітної плати.

28    листопада 2006 року позивачка звільнена з роботи у зв"язку із

скороченням штату прибиральниць виробничих приміщень по п.1 ст. 40 КзпП

України.

При звільненні ОСОБА_1 з роботи їй недонараховано та не виплачено 1050,04 грн. заробітної плати.

Дані обставини повністю стверджуються як матеріалами справи так і показами представника відповідача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд правильно стягнув із відповідача в користь позивачки 1050,04 грн. заробітної плати, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

 Доводи апелянта про незаконність наказу від 2 січня 2001 року та п 4.6 колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ВАТ "Скалатська Агропромтехніка" якими встановлено для неї неповний робочий час та відповідно оплату праці в розмірі 20% від мінімальної заробітної плати є безпідставні, оскільки на час вирішення спору і на даний час вони є чинними, вимогу про їх скасування позивачка не заявляла. Окрім цього, як вбачається з її показів з 2001 року вона виконувала роботу прибиральниці і отримувала заробітну плату в розмірі 50 грн. щомісячно, однак жодних заяв чи скарг щодо невідповідності заробітної плати обсягу виконуваної роботи вона не подавала.

Не заслуговують на увагу й твердження позивачки про її щоденний вихід на роботу, оскільки вони повністю спростовуються показами представника відповідача, згідно яких позивачка в тиждень працювала 1-2 години.

Рішення суду є законне, обгрунтоване, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307,308,314 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення а рішення Підволочиського районного суду від 1 лютого 2007 року без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.