№ 4-1641/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2010 року у м. Києві суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О., при секретарі Москаленко К.О. за участю прокурора Панова В.Є., захисника ОСОБА_1, розглянувши справу за скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Хруля В.В. від 04.06.2010 про порушення кримінальної справи №06-12107 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
Захисник ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною скаргою в інтересах ОСОБА_2, просить скасувати оскаржувану постанову як незаконну, постановлену без приводів і підстав, передбачених ст.94 КПК України, таку, що ґрунтується виключно на припущеннях слідчого, необґрунтованих документами чи доказами /а.с.1-3/.
В судовому засіданні заявник по скарзі захисник ОСОБА_1 скаргу підтримала, надала суду пояснення, посилаючись на викладене в ній, зауваживши про відсутність події злочину, оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникли договірні правовідносини, які підлягають вирішенню в порядку цивільного провадження, оскільки при укладенні договору позики з ОСОБА_4 ОСОБА_2 злочинних намірів не мав. Крім того, заявник зазначила, що в оскаржуваній постанові слідчим не вказано грошового еквіваленту 100 тис. євро у гривнях, що є обов’язковою кваліфікуючою ознакою даного злочину. На підставі викладеного просила скаргу задовольнити, оскаржувану постанову скасувати.
Особа, в інтересах якої подано скаргу – ОСОБА_2, який утримується в Київському СІЗО №13, в судове засідання не доставлявся, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, суддею визнано можливим розглянути скаргу у його відсутність.
Особа, за заявою якої порушено кримінальну справу та на час розгляду скарги визнаний потерпілим – ОСОБА_4, в судовому засіданні доводи по скарзі не визнав, вважаючи наявними при порушенні кримінальної справи і винесенні оскаржуваної постанови приводи та підстави для її порушення. Зазначив, що грошові кошти, надані у борг на два місяці, ОСОБА_2 до цього часу не повернув, крім того, тривалий час уникав зустрічей з ним, що, на думку ОСОБА_4, вказує на відсутність намірів у ОСОБА_2 повертати кошти. Просив відмовити в задоволенні скарги.
Прокурор Панов В.Є. доводи скарги не визнав. Вважає, що скарга є безпідставною, кримінальна справа порушена у відповідності з вимогами ст. ст. 94, 98 КПК України за наявності на те приводів – заяви ОСОБА_4 щодо вчинених шахрайських дій, та підстав – достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України. Просить скаргу залишити без задоволення.
Дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, заслухавши пояснення заявника – захисника ОСОБА_1, особи, за заявою якої порушено кримінальну справу та потерпілого – ОСОБА_4, думку прокурора, надходжу до наступних висновків.
Постановою старшого слідчого слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Хруля В.В. від 04.06.2010 порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України /а.м.1/.
Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік приводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об’єктивні ознаки вчиненого злочину.
Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч.4 ст. 190 КК України, виходячи з кваліфікуючих його ознак згідно оскаржуваної постанови , полягають у заволодінні чужим майном шляхом обману або зловживання довірою, вчинене в особливо великому розмірі.
Як вбачається з оскаржуваної постанови та наданих суду матеріалів, приводом для порушення кримінальної справи була заява громадянина ОСОБА_4, оформлена протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин, про вчинення відносно нього шахрайства з боку ОСОБА_2, що узгоджується і відповідає п.1 ч.1 ст.94 КПК України. Вказана заява зареєстрована в журналі реєстрації заяв і повідомлень про злочин відповідно до Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2004 №400. Підставою для порушення даної кримінальної справи послугували достатні дані щодо шахрайського заволодіння ОСОБА_5 майном ОСОБА_4, що відповідає ч.2 ст.94 КПК України.
Як перевірено судом, дані про наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, містяться в заяві ОСОБА_4, попередженого у встановленому порядку про кримінальну відповідальність за ст.383 КК України за завідомо неправдиве повідомлення про злочин /а.м.3/, та його поясненнях, відібраних 28.05.2010 оперуповноваженим ВКР Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Войтюком Л.В., згідно яких 04.08.2008 ОСОБА_2 одержав від ОСОБА_4 в борг 100 000 євро для вирішення питання про придбання нерухомості, не повернув вказані кошти у встановлений двомісячний строк та від зустрічей з ОСОБА_4 ухиляється /а.м. 4 - 5/, рапорті від 04.06.2010 на ім’я Начальника Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві Школьного О.М., яким повідомляється про неможливість встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 та його відсутність за місцем реєстрації /а.м. 6/, і відповідно до ч.2 ст.94 КПК України у своїй сукупності вбачаються достатніми для порушення даної кримінальної справи.
Суд, перевіряючи наявність приводів та підстав для порушення даної кримінальної справи, законність джерел отримання даних, вважає їх наявними, достатніми та належними, зокрема і заявник – захисник ОСОБА_1 в скарзі та поясненнях в судовому засіданні не заперечувала проти факту одержання ОСОБА_2 від ОСОБА_4 вказаних коштів у розмірі 100 000 євро та їх неповернення останньому.
По суті викладеного у скарзі та заперечень захисника ОСОБА_1 щодо відсутності факту події злочину, а саме відсутності у ОСОБА_2 злочинних намірів щодо заволодіння коштами при укладанні договорів позики з ОСОБА_4, не зазначення в постанові про порушення кримінальної справи еквіваленту суми боргу в гривні, що є суттєвим для кваліфікації злочину, вважаю, що з’ясування всіх обставин у справі, надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового слідства.
В частині доводів щодо відсутності в матеріалах достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, зокрема умислу на вчинення злочину, слід зазначити, що виходячи з вимог ч.15 ст.236-8 КПК України ці доводи не можуть бути розглянуті при розгляді даної скарги як такі, що підлягають вирішення судом при розгляді справи по суті.
Враховуючи викладене, надходжу до висновку, що приводи і підстави, що містяться в наданих матеріалах, є наявними і достатніми для порушення даної кримінальної справи, а викладені в скарзі доводи - необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним.
Таким чином, скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.94, 98 ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003, Рішенням Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, -
ПОСТАНОВИВ:
С каргу захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову старшого слідчого слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві Хруля В.В. від 04.06.2010 про порушення кримінальної справи №06-12107 відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - залишити без задоволення.
На постанову судді може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя: