1-8/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2009 року м. Севастополь

Суддя військового апеляційного суду Військово-Морських Сил КУПЕЛЬСЬКИЙ А.В., за участю сторін: прокурора - старшого помічника військового прокурора Севастопольського гарнізону ВРУБЛЕВСЬКОГО В.Ю., обвинуваченого ОСОБА_2,

при секретареві КУТИГІНІЙ Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні військового апеляційного суду Військово-Морських Сил при попередньому розгляді матеріали кримінальної справи за обвинуваченням капітана 1 рангу

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с Чорногузи Вижницького району Чернівецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, раніше не судимого, одруженого, маючого на утримані дочку 1993 року народження, на військовій службі з листопада 1984 року, на офіцерських посадах з серпня 1991 року, мешкає в АДРЕСА_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, в 2005 році проходив військову службу на посаді начальника штабу — заступника командира військової частини А4068. У вересні, жовтні та грудні того ж року він тимчасово виконував обов’язки командира військової частини. В цей період, достовірно знаючи про те, що свідоцтвом про реєстрацію військової частини А4068, як суб’єкта господарської діяльності у ЗС України, не дозволений такий вид діяльності як поліграфічна, а штатній розпис на друкарню у військовій частині відсутній, тобто не маючи встановлених законодавством підстав на експлуатацію друкарні, проте, переслідуючи мету будь-яким способом ввести друкарню в експлуатацію, виробляти поліграфічну продукцію, і прийняти в зв’язку з цим на вакантні посади працівників, які виконуватимуть обов’язки по цих посадах не будуть, перевищуючи надану йому владу і посадові повноваження, умисно і всупереч інтересам служби, порушуючи вимоги ст. ст. 9,16,58,59,66,61 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, перебуваючи в м. Севастополі, вчинив службове підроблення. Видав, затвердив своїм підписом і завірив гербовою печаткою військової частини А4068 накази №, № 185,186,190 відповідно від 26,27 вересня та 3 жовтня 2005 року про призначення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на посади, відповідно: стрільця загону воєнізованої охорони, інженера виробничого відділу, стрільця загону воєнізованої охорони, а також наказ № 235 від 1 грудня 2005 року про призначення ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на посади, відповідно: завідувача сховищем, слюсарів-ремонтників 3-го розряду, наказ №236 від 2 грудня того ж року про призначення ОСОБА_7 на посаду слюсаря-електромонтажника, наказ №240 від 12 числа того ж місяця про призначення ОСОБА_8 на посаду слюсаря-електромонтажника, з виплатою кожному 50% надбавки за збільшування об’єму виконуваних робіт. На підставі зазначених наказів, в порушення п. 7.1 наказу МО України №216 від 25 червня 2001 року були незаконно витрачені бюджетні грошові кошти на виплату громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_7 50% надбавки від посадового окладу за збільшення об’єму виконуваних робіт на загальну суму 21 113.41 грн.

При попередньому розгляді справи обвинувачений надав письмове клопотання про закриття кримінальної справи відносно нього на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України.

Державний обвинувач підтримав клопотання ОСОБА_2.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа, яка вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минуло три роки.

Діяння, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

Ураховуючи, що на час попереднього розгляду справи щодо ОСОБА_2 з моменту вчинення ним службового підроблення минуло більше трьох років, кримінальну справу щодо нього за ч. 1 ст. 366 КК України необхідно закрити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11-1,248 КПК України, ст. 49 КК України,

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, провадженням закрити, звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 11-1 КПК України та ст. 49 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності.

До набрання постановою законної сили міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - залишити без зміни.

Після набрання постановою законної сили, арешт, накладений на майно ОСОБА_2, зняти, речові докази зберігати у справі.

Постанова може бути оскаржена і на неї внесено подання в касаційному порядку до Військової судової колегії Верховного Суду України через військовий апеляційний суд Військово-Морських Сил протягом одного місяця з моменту її проголошення.