33-3-2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2009 року м. Київ
Військовий апеляційний суд Центрального регіону України у складі:
головуючого - полковника юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.,
при секретарі ГРАБОВОЇ А.В.,
за участю заступника військового прокурора Чернігівського гарнізону підполковника юстиції АНАНКА І.І., особи, яка притягнута до кримінальної відповідальності - ОСОБА_3, його захисника ОСОБА_4, розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 10 липня 2009 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу с корупцією",
ВСТАНОВИВ:
До апеляційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 10 липня 2009 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу с корупцією", в зв’язку з чим йому призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто на суму 680 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що він, являючись особою, уповноваженою на виконання функцій держави, діючи всупереч ст. ст. 17,18,20,25 Закону України „Про службу безпеки України", 15 травня 2009 року біля 8 години 30 хвилин в службовому кабінеті підполковника ОСОБА_5 - начальника відділу прикордонної служби „Гірськ" незаконно отримав від останнього матеріальні блага у вигляді 500 грн., як еквівалент трьох ящиків пива.
Не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_3 подав на неї скаргу, в якої просить її скасувати, а справу - закрити, мотивуючи це тим,
що жодних доказів отримання ним, ОСОБА_3, вказаних коштів, крім голослівної заяви ОСОБА_5 не існує і не встановлено, а суд, прийняв рішення, ґрунтуючись виключно на припущеннях.
Заслухавши думку прокурора, який просив скаргу залишити без задоволення, виступи ОСОБА_3 та його захисника, яки наполягали на задоволенні апеляції, вивчивши матеріали справи, військовий апеляційний суд регіону знаходить постанову суду гарнізону законною та обґрунтованою, виходячи при цьому з наступного.
На переконання суду регіону, суд гарнізону достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив всі обставини даної справи, проаналізував зібрані по справі докази з позиції їх достовірності, і, всупереч доводам апелянта, прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу корупційного діяння, передбаченого п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу с корупцією". Обґрунтованість такої думки підтверджується усією сукупністю доказів, яки суд гарнізону дослідив: покази самого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, рапортів, пояснень та інш. Саме завдяки належно проведеному судовому слідству, суд 1-ї інстанції зміг правильно і обґрунтовано дати відповіді на всі запитання, яки виникають при постановленні рішення по адміністративній справі. При цьому суд достатньо мотивував своє рішення.
Не допущено судом гарнізону і порушень процесуального законодавства, які б були підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 294 КУпАП України, військовий апеляційний суд регіону
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 10 липня 2009 року про визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні корупційного діяння, передбаченого п. „а" ч. 2 ст. 1 Закону України „Про боротьбу с корупцією", залишити без задоволення, а вказану постанову - без змін.
2. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.