10а-26-2009

Головуючий по справі: капітан юстиції СЛОБОДЯНЮК П.Л.

Доповідач: полковник юстиції ЗАГОРУЙКО В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2009 року місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі:

головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С.,

суддів - підполковника юстиції ТКАЧУКА О.С.

та полковника юстиції ЗАГОРУЙКА В.В.,

при секретарі МАКАРЕНКО Ю.В.

за участю старшого прокурора відділу Генеральної Прокуратури України старшого радника юстиції ПАРОВОГО В.І., обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7, розглянувши в судовому засіданні апеляцію прокурора на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 09 липня 2009 року, за якою відмовлено в обранні запобіжного заходу - взяття під варту - стосовно обвинуваченого ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою, слідчий у особливо важливих справах 3 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України звернувся до суду з поданням про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу - взяття під варту. При цьому слідчий посилається на те, що ОСОБА_6 у період з кінця квітня по 15 травня 2009 року з корисних мотивів вступив у попередню змову з іншими особами, з метою незаконного переміщення через митний кордон України поза пунктами митного контролю до Російської Федерації товарів народного споживання у великих розмірах. Для цього у вказаній групі були розподілені злочинні ролі та обов’язки, в рамках яких на ОСОБА_6 покладалася організація забезпечення іншими особами цієї групи відновлення контрольно-слідової смуги державного кордону України після проходу вантажівок з метою усунення можливості викриття спільних протиправних дій. 15 травня 2009 року протиправні дії вказаної групи осіб були викриті, і 6 липня 2009 року ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 115 та п. 2 ст. 106 КПК України, а наступного дня йому було пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 та ч. 2 ст. 201 КК України.

Відмовляючи в задоволенні подання, суд гарнізону послався на той факт, що до 6 липня 2009 року ОСОБА_6 проходив по справі як свідок, а потім його правовий статус змінено на підозрюваного та на обвинуваченого, і при цьому його процесуальна поведінка не виходила за межі визначених процесуальним Законом норм в частині відповідних прав та обов’язків. Матеріали справи, подані до суду 1-ї інстанції не містили даних про те, що ОСОБА_6 намагався ухилитися від слідства, або перешкодити проведенню слідчих дій. До того ж, приймаючи рішення щодо відмови в задоволенні подання, суд прийняв до уваги матеріали, які характеризують обвинуваченого виключно з позитивної сторони.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, прокурором подано апеляцію, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати, та обрати стосовно ОСОБА_6 запобіжний захід - взяття під варту. Обґрунтовуючи наведене, прокурор вказує, що слідчим при внесенні подання дотримано вимоги КПК України, а судом не враховано, що ОСОБА_6 віддав своїм підлеглим злочинний наказ, втягнув їх у злочинну діяльність, сприяв безперешкодному вчиненню замаху на контрабанду товарів поза митним контролем, а перебуваючи на керівній посаді, ОСОБА_6, на думку автора апеляції, зможе перешкоджати встановленню істини по справі, та ухилитися від слідства та суду.

Заслухавши доповідача, виступ прокурора в підтримку доводів апеляції, думку обвинуваченого та його захисника, яки просили постанову суду залишити без змін, військовий апеляційний суд регіону, вивчивши матеріали справи, знаходить постанову законною та обґрунтованою, виходячи при цьому з наступного.

Висновки суду гарнізону про відсутність законних підстав для обрання запобіжного заходу - взяття під варту - стосовно ОСОБА_6 ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні матеріалах кримінальної справи. Оцінивши в сукупності всі подані матеріали, суд 1-ї інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність на даний час підстав для взяття ОСОБА_6 під варту. Свої висновки суд достатньо обґрунтував, та дав належну оцінку матеріалам, яки характеризують особу обвинуваченого. Суд регіону, залишаючи без змін постанову суду гарнізону, враховує і той факт, що ні у поданні слідчого, ні прокурором в апеляції не наведено жодних підстав, які б свідчили про бажання обвинуваченого ухилитися від слідства та суду, а також продовжувати злочинну діяльність, тим більше з застосуванням службового становища, а висловлюються лише припущення авторів названих документів.

До того ж, винесення судом 1-ї інстанції постанови про відмову в обранні запобіжного заходу - взяття під варту - не позбавляє прокурора подати до суду гарнізону іншого подання про обрання стосовно обвинуваченого такого запобіжного заходу, за умови встановлення під час досудового слідства переконливих доказів необхідності застосування даного запобіжного заходу.

На підставі викладеного та керуючись ст. 365-366,382 КПК України, військовий апеляційний суд регіону

УХВАЛИВ:

Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 09 липня 2009 року про відмову в задоволенні подання слідчого щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу - взяття під варту - залишити без змін, а апеляцію старшого прокурора відділу Генеральної Прокуратури України старшого радника юстиції ПАРОВОГО В.І. - без задоволення.