10-21-2009

Головуючий по справі: підполковник юстиції ВЕРЛАНОВ С.М.

Доповідач: полковник юстиції ЄЛФІМОВ О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 року місто Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону України в складі:

головуючого - генерал-майора юстиції КУЗЬМІНА А.С., суддів - полковників юстиції ЄЛФІМОВА О.В. та ДИМАРЕЦЬКОГО В.М., при секретарі АМАРЯН С.І., за участю старшого прокурора відділу Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України полковника юстиції КЛІМОВА І.А., захисника - адвоката ОСОБА_6, розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката на постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 22 травня 2009 року, за якою продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7, до чотирьох місяців, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України за згодою заступника Генерального прокурора України звернувся до суду з поданням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до чотирьох місяців.

Військовий суд гарнізону задовольнив це подання.

Адвокат ОСОБА_6, не погоджуючись з постановою суду, просить її скасувати та змінити міру запобіжного заходу стосовно його підзахисного з тримання під вартою на заставу в розмірі 17000грн. В обґрунтування цього він, посилаючись на норми Конституції України, Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, а також постанови Пленуму Верховного Суду та статті КПК, регламентуючи ці питання, вказує, що в матеріалах справи не має даних, які б могли свідчити про наявність законних підстав для продовження строків тримання під вартою ОСОБА_7.

Далі, як стверджується в апеляції, сам обвинувачений має постійне місце проживання, на його утриманні знаходяться двоє малолітніх дітей, хвора дружина і мати похилого віку, які потребують його допомоги. Крім того, за місцем роботи ОСОБА_7 характеризується позитивно, що свідчить про те, що він не буде ухилятися від слідства і суду та перешкоджати встановленню істини у справі.

Заслухавши доповідача, думку адвоката в підтримку апеляції, та виступ прокурора, який вважав за необхідне рішення про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до чотирьох місяців залишити без змін, військовий апеляційний суд регіону, вивчивши матеріали справи, знаходить постанову суду гарнізону законною та обґрунтованою, виходячи з наступного.

Згідно з матеріалами кримінальної справи та поданням слідчого, у вересні 2007 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, будучи військовими службовими особами військової частини А-2920 та громадянин ОСОБА_7, який займався підприємницькою діяльністю, пов’язаною з придбанням та реалізацією зброї невійськового призначення, організували групу, з метою незаконного заволодіння вогнепальною зброєю, яка перебувала на обліку у вказаної частині, а також незаконного ремонту, зберігання, носіння, передачі, придбання та збуту вогнепальної зброї і бойових припасів.

Для досягнення цієї мети, в вересні 2007 року ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, отримав у м. Києві від ОСОБА_7, вогнепальну зброю - 15 пістолетів «ТТ» калібру 9мм., яку незаконно носив, зберігав та перевіз до військової частини А2920 (Миколаївська обл., м. Вознесенськ), де передав ОСОБА_10 для проведення незаконного ремонту. Останній, у свою чергу, відремонтувавши зброю, за погодженням із ОСОБА_8, в тому же місяці, передав пістолети ОСОБА_9, який незаконно в перевіз їх до м. Ульянівка Кіровоградської області і повернув ОСОБА_7.

У період з вересня 2007 року до 27 березня 2009 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, неодноразово незаконно вилучали із цеху ремонту стрілецької зброї військової частини вогнепальну зброю в кількості, не менше: 33 одиниць пістолетів «ТТ», 15 одиниць пістолетів «ПМ», 2 автоматів «АКМС», 2 одиниць автоматів «АК-47», 10 автоматів «АКС-У», одного автомату «ТОМСОН», 2 гвинтівок «СВД», 2 кулеметів «РПК-74»; а також 5718 патронів різного калібру та гранату РГД-5, які є бойовими припасами. Зазначену вогнепальну зброю та бойові припаси ОСОБА_9 на власному автомобілі незаконно перевозив від м. Вознесенська до м. Києва та від м. Вознесенська до м. Ульянівка Кіровоградської області, де передавав ОСОБА_7.

У період з 20 по 27 березня 2009 року ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 незаконно носили, зберігали та ремонтували два пістолети-кулемети «МП-38». Крім того, вказану зброю ОСОБА_9 перевіз до військової частини А-2920, а ОСОБА_10, використовуючи виробничі можливості ввіреного йому цеху ремонту стрілецької зброї, незаконно відремонтував ці пістолети-кулемети та через ОСОБА_9 повернув їх ОСОБА_7.

27 березня 2009 року ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, перебуваючи на території військової частини А-2920, за погодженням із ОСОБА_7, шляхом зловживання службовим становищем, заволоділи вогнепальною зброєю, яка перебуває на обліку у військовій частині А-2920, а саме, двома бойовими автоматами «АК-74», одинадцятьма бойовими револьверами «Наган» та збули їх ОСОБА_7. При цьому, ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_8 незаконно вилучив зазначену вогнепальну зброю із цеху ремонту стрілецької зброї та передав ОСОБА_9, який незаконно перевіз її до м. Києва і збув ОСОБА_7.

У свою чергу ОСОБА_7, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 відповідно до розробленого спільного плану та розподілених функцій, які полягали в заздалегідь обіцяному придбанні ОСОБА_7 незаконно вилученої із військової частини вогнепальної зброї та її переховуванні, 27 березня 2009 року близько 23 години біля гаражного боксу №134 на території комплексу підземних гаражів за адресою: м. Київ, Дніпровський спуск, 1, отримав від ОСОБА_9 вказану вище вогнепальну зброю, а також два пістолети-кулемети «МП-38» та дві снайперські гвинтівки «СВД», номери яких мають ознаки зміни і перебиття.

При цьому, ОСОБА_9 і ОСОБА_7 були затримані співробітниками міліції та у них вилучено зазначену вогнепальну зброю. Водночас, співробітниками міліції із орендованого ОСОБА_7 гаражного боксу №134 було вилучено два ручних кулемети Калашникова «РПК-74» (номери яких мають ознаки зміни та перебиття), один автомат «АКС-74У», п’ять пістолетів «ТТ», а також гранату «РГД-5» та 5718 патронів різного калібру, які є бойовими припасами.

Таким чином, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 262 і ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

6 квітня 2009 року постановою військового місцевого суду Київського гарнізону ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у виді взяття під варту.

22 травня строк тримання обвинуваченого під вартою продовжено до чотирьох місяців. При цьому, приймаючи таке рішення, суд 1-ї інстанції достатньо мотивував свої висновки, а саме що в поданні слідчого, який звернувся з відповідним клопотанням, наведені достатні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 і необхідності у заміні чи скасуванні раніше обраного запобіжного заходу у виді взяття під варту, не має.

Крім того, в своєї постанові суд гарнізону обґрунтовано послався на ступінь тяжкості поставленого у провину ОСОБА_7 злочину, тривалий характер його протиправних дій, які за своїми правовими ознаками становлять підвищену суспільну небезпеку, прямий зв’язок таких дій безпосередньо із його трудовою діяльністю, намаганням обвинуваченого перешкодити встановленню місця зберігання предметів, які мають значення для справи, що підтверджується заявами співробітників УБОЗ. Правильно було прийнято до уваги і ризик змови ОСОБА_7 з особами, які причетні до його протиправних дій.

А тому, надавши належну правову оцінку наведеним обставинам в їх сукупності, суд обґрунтовано задовольнив подання старшого слідчого і продовжив строк тримання ОСОБА_7 під вартою до чотирьох місяців.

В супереч твердженням апелянта, таке рішення суду гарнізону повністю відповідає нормам Конституції України, Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а також постановам Пленуму Верховного Суду України та статтям КПК, які регламентують ці питання,

В матеріалах справи відсутні законні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть забезпечити виконання ОСОБА_7 процесуальних обов’язків, що випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, та його належну поведінку.

Були відомі суду при винесенні постанови і дані про сімейний стан обвинуваченого та стан здоров’я членів його сім’ї, а також позитивні характеристики за місцем роботи, на що вказує адвокат в апеляції, але всі ці обставини не можуть впливати на обґрунтованість прийнятого рішення.

Керуючись ст. ст. 165-2,366,377 та 382 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -

УХВАЛИВ:

Постанову військового місцевого суду Київського гарнізону від 22 травня 2009 року, про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою до 4-х місяців - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.