10-19-2009

Постанова ухвалена під головуванням судді АНТОНЮКАО.В.

Доповідач: ДИМАРЕЦЬКИЙ В.М

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2009 року м. Київ

Військовий апеляційний суд Центрального регіону у складі:

Головуючого - полковника юстиції ГОВОРУХИ В.І.

Суддів: полковника юстиції ДИМАРЕЦЬКОГО В.М.

полковника юстиції ПОЛОСЕНКА В.С.

при секретарі АМАРЯН С.І.

з участю прокурора відділу військової прокуратури Центрального регіону України майора юстиції ШОШУРА А.П., заступника військового прокурора Рівненського гарнізону майора юстиції ЖОГАНА А.А., обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката ОСОБА_6, розглянув в судовому засіданні матеріали за апеляцією на постанову військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 21 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2009 року військовий місцевий суд Рівненського гарнізону, розглянувши подання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону про обрання відносно ОСОБА_5, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 366 ч. 1,424 ч. 3 КК України, ухвалив постанову, якою відмовив у задоволенні вищезгаданого подання та обрав стосовно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді - підписки про невиїзд.

Не погоджуючись з постановою суду від 21 квітня 2009 року та вважаючи її необ'єктивною, оскільки викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам справи, заступник військового прокурора Рівненського гарнізону ЖОГАН А.А. подав на неї апеляцію, в якій просить зазначену постанову скасувати, а подання повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, виступи: прокурорів в підтримку апеляції, обвинуваченого та його захисника, які вважали необхідним постанову суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення, перевіривши відповідні матеріали, військовий апеляційний суд вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з врахуванням наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 5 ст. 165-2 КПК України, розглядаючи подання слідчого про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді - взяття під варту, суддя повинен прийняти відповідне рішення в залежності від того чи є достатньо підстав для обрання такого запобіжного заходу, враховуючи ту обставину, що у відповідності до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановленому законом.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 148 та ч. 1 ст. 155 КПК України взяття під варту, як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки та при наявності достатніх підстав вважати, що обвинувачений буде намагатися ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Крім того, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК України, відповідно до вимог, передбачених ст. 150 КПК України, суд повинен врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Саме з врахуванням вимог вищевказаних статей КПК України, військовий місцевий суд Рівненського гарнізону, перевіривши надані органами досудового слідства матеріали кримінальної справи прийшов, на думку суду регіону, до правильного висновку, що стосовно ОСОБА_5, не зважаючи на те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів, один із яких - ст. 424 ч. 3 КК України законом віднесено до категорії тяжких, відсутні на даний час достатні підстави для обрання запобіжного заходу - взяття під варту.

Що ж до доводів апелянта, то вони були відомі суду гарнізону, перевірялись ним під час судового розгляду вищезгаданого подання слідчого та знайшли своє відображення у постанові у вигляді відповідної оцінки.

Оскільки суд 1 -ї інстанції, розглядаючи подання слідчого, діяв в межах наданих йому повноважень, відповідно до вимог ст. ст. 148-150,155 КПК України, тобто з врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого, апеляційний суд регіону приходить до висновку про відсутність підстав для визнання постанови суду 1 - ї інстанції не законною, у зв’язку з чим апеляція підлягає відхиленню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 362,366,377 та 382 КПК України, військовий апеляційний суд регіону, -

УХВАЛИВ:

Постанову військового місцевого суду Рівненського гарнізону від 21 квітня 2009 року про відмову в задоволенні подання слідчого військової прокуратури Рівненського гарнізону про обрання відносно ОСОБА_5 міри запобіжного заходу - взяття під варту залишити без змін, а апеляцію заступника військового прокурора Рівненського гарнізону ЖОГАНА А.А. - без задоволення.