ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №07/1090
За позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_1
до Черкаської міської ради
про визнання права користування земельною ділянкою
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2 –за довіреністю;
від відповідача: Стойко А.Ю. –за довіреністю від 26.01.2010р.
Заявлено позов про визнання за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою площею 8 кв.м. на розі вулиць Гоголя-Смілянській у м. Черкаси, на якій розташований діючий кіоск з обміну валют.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за договором купівлі-продажу від 05.07.2006р. він придбав у приватного виробничо-комерційного підприємства “Топ-Текстиль” кіоск з обміну валют, що знаходиться на земельній ділянці площею 8 кв.м. на розі вулиць Гоголя-Смілянській у м. Черкаси, з дозволу виконавчого комітету Черкаської міської ради виготовив технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на вказану земельну ділянку, однак Черкаська міська рада, розглянувши цю документацію, своїм рішенням від 18.02.2010р. №5-452 відмовила у наданні позивачу в оренду земельної ділянки площею 8 кв.м. на розі вул. Гоголя-Смілянській у м. Черкаси, мотивувавши цю відмову тим, що вказана земельна ділянка може передаватися в оренду тільки за результатами проведення земельних торгів.
Позивач вважає, що передача йому в оренду земельної ділянки, визнання права користування якою він вимагає, не потребує проведення земельних торгів. На думку позивача з придбанням ним кіоску з обміну валют до нього, як до покупця, перейшло і право оренди земельної ділянки під цим кіоском від його продавця - приватного виробничо-комерційного підприємства “Топ-Текстиль”, яке орендувало цю земельну ділянку у Черкаської міської ради на підставі договору оренди від 21.12.2005р. №24674.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
Відзив на позов до господарського суду не надійшов.
У засіданні суду представник відповідача проти позову заперечив оскільки вважає, що право на оренду земельної ділянки площею 8 кв. м. на розі вул. Гоголя-Смілянській у м. Черкаси, на якій розташований кіоск з обміну валюти, до відповідача не перейшло, тому що цей кіоск є тимчасовим об’єктом і не є об’єктом нерухомого майна.
З 15 по 19 липня 2010р. в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
21 грудня 2001р. виконавчий комітет Черкаської міської ради, як орендодавець, і приватне виробничо –комерційне підприємство “Топ - Текстиль”, як орендар, уклали договір оренди земельної ділянки і склали акт приймання-передачі земельної ділянки, згідно з якими орендодавець надав, а орендар прийняв в оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 8 кв.м. на розі вулиць Гоголя –Смілянській у м. Черкаси під розміщення кіоску з обміну валюти за рахунок земель громадського призначення Черкаської міської ради, згідно з планом тимчасового користування землею, який є невід’ємною частиною договору.
3 січня 2002р. вказаний договір оренди земельної ділянки від 21.12.2001р. був зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за номером 2.
5 липня 2006р. приватне виробничо –комерційне підприємство “Топ - Текстиль”, як продавець, і ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі –продажу кіоску з обміну валют. Згідно з цим договором продавець продав покупцю, а останній купив належний продавцю на праві власності кіоск з обміну валют, розташований на розі вулиць Гоголя –Смілянській у м. Черкаси на земельній ділянці площею 8,0 кв.м., орендованій продавцем у Черкаської міської ради на підставі договору оренди від 21.12.2005р. №24674.
Того ж дня –05.07.2006р. цей договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Міняйло Іриною Петрівною.
24 листопада 2006р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Черкаської міської ради з заявою про надання йому дозволу на розробку проектної документації на земельну ділянку площею 8 кв.м. на розі вулиць Гоголя –Смілянській для переоформлення договору оренди земельної ділянки від 21.12.2001р. №24674 у зв’язку з придбанням ним розташованого на ній кіоску з обміну валюти.
Листом від 13.02.2007р. №8870-2 заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Прокопов А.М. вказав підприємцю ОСОБА_1 на необхідність замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку по вул. Гоголя –Смілянській.
На замовлення ОСОБА_1 дочірнє підприємство “Міський земельно-кадастровий центр” товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський міський земельно-кадастровий центр” виготовило технічну документацію із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку площею 8.0 кв. м. Сопілкову Андрію Анатолійовичу під існуючий кіоск з обміну валюти на розі вул. Гоголя –Смілянської. Ця технічна документація пройшла державну експертизу в головному управління земельних ресурсі у Черкаській області, за висновком якої від 17.05.2008р. №1969 отримала позитивну оцінку і після цього була надіслана дочірнім підприємством “Міський земельно-кадастровий центр” товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський міський земельно-кадастровий центр” із супровідним листом від 19.05.2008р. №269 до Черкаської міської ради.
18 лютого 2010р. Черкаська міська рада прийняла рішення №5-452, яким вирішила відмовити приватному підприємцю ОСОБА_1 у наданні в оренду строком на 5 років (без права передачі в суборенду) земельної ділянки площею 8 кв.м. під існуючим кіоском з обміну валюти на розі вулиць Гоголя –Смілянській без проведення земельних торгів відповідно до вимог 124 Земельного кодексу України, оскільки частини 2, 3 ст. 134 Земельного кодексу України не передбачають продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності під тимчасовими об’єктами (кіосками) не на конкурентних засадах (земельних торгах).
Державна реєстрація права власності на придбаний ОСОБА_1 у приватного виробничо –комерційного підприємства “Топ - Текстиль” кіоск з обміну валюти, як на об’єкт нерухомого майна, не проводилася.
Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
З наявного у справі ескізного проекту придбаного ОСОБА_1 у приватного виробничо –комерційного підприємства “Топ - Текстиль” кіоску з обміну валюти вбачається, що він не відноситься до об’єктів нерухомого майна, тобто може бути переміщений без його знецінення і зміни призначення.
На день придбання ОСОБА_1 у приватного виробничо –комерційного підприємства “Топ - Текстиль” кіоску з обміну валюти ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України мала таку редакцію: “якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування”, а ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України - таку редакцію: “при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором земельної ділянки”. Закон України “Про оренду землі” на той час не передбачав норми, яка б регулювала відносини, пов’язані з переходом право оренди на земельну ділянку до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право оренди земельної ділянки згідно з ч 5 ст. 126 Земельного кодексу України посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Частиною другою ст. 134 Земельного кодексу України передбачено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд прийшов до таких висновків.
У ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України слова: житловий будинок, будівля або споруда вжиті у значенні об’єктів нерухомого майна. Як зазначалося вище придбаний ОСОБА_1 у приватного виробничо –комерційного підприємства “Топ - Текстиль” кіоск з обміну валюти не є нерухомістю, тому на відносини, пов’язані з придбанням позивачем цього кіоску, ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України не поширюється.
Як на день придбання ОСОБА_1 кіоску з обміну валюти, як об’єкту рухомого майна, так і після цього Земельний кодекс України і Закон України “Про оренду майна” передбачали можливість виникнення у ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою, на якій розташований кіоск, лише на умовах оренди на загальних підставах, тобто на підставі рішення Черкаської міської ради про надання ОСОБА_1 в оренду такої земельної ділянки і укладеного та зареєстрованого в установленому порядку договору оренди землі.
Отже, із самого факту придбання у приватного виробничо –комерційного підприємства “Топ - Текстиль” кіоску з обміну валюти у ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою, на якій розташований цей кіоск, не виникло. Не виникло воно і у подальшому, оскільки Черкаська міська рада рішення про надання ОСОБА_1 в оренду вказаної земельної ділянки не приймала і договір оренди землі з ним не укладала.
За таких обставин позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко