ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 2а-2212/10/2370
16.07.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Гаврилюка В. О.,
секретар судового засідання –Хоменко О. О.,
за участю представників:
позивача –Поліщук Л. М.,
відповідача –Смовжа П. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державного підприємства “Іваньківський спиртовий завод” до управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про скасування рішення,
встановив:
Державним підприємством “Іваньківський спиртовий завод” подано позов про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області № 64 від 25.03.2010р. про застосування штрафу в розмірі 481 грн. 04 коп. та нарахування пені в розмірі 4 грн. 81 коп. за період з 22.03.2010р. по 23.03.2010р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.03.2004р. порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства “Іваньківський спиртовий завод” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому згідно ч. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не застосовуються.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач та присутній в судовому засіданні його представник просили в задоволенні позовних вимог відмовити повністю зазначивши при цьому, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а фінансові санкції та пеня застосовуються на загальних підставах.
Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.
Судом встановлено, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 березня 2004 року порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства “Іваньківський спиртовий завод”; введено мораторій на задоволення майнових вимог кредиторів за виключенням виплати заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю громадян, авторської винагороди; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено ліцензованого арбітражного керуючого.
Ухвалами господарського суду Черкаської області від 5 жовтня 2004 року, від 4 липня 2005 року, від 9 липня 2007 року, від 15 січня 2008 року, від 16 липня 2008 року, від 5 лютого 2009 року, від 15 вересня 2009 року та від 25 березня 2010 року продовжувався строк процедури розпорядження майном боржника державного підприємства “Іваньківський спиртовий завод” та повноваження розпорядника майна.
25 березня 2010 року за № 64 управлінням Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області прийняте рішення про застосування до позивача штрафу в розмірі 481 грн. 04 коп. та нарахування пені в розмірі 4 грн. 81 коп. за період з 22.03.2010р. по 23.03.2010р.
Згідно наявних в матеріалах справи даних розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та картки особового рахунку страхувальника юридичної особи, оскаржуване рішення прийняте за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) позивачем сум страхових внесків в розмірі 4 810 грн. 37 коп. за період з 22.03.2010р. по 23.03.2010р. Вказані суми підлягали до сплати позивачем згідно поданого ним розрахунку за лютий місяць 2010 року.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон № 2343-XII) мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення статті 12 Закону № 2343-XII, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), стосуються вимог, зобов’язань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону № 2343-XII.
Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у зв’язку із чим у нього виникають права та обов’язки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.
З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов’язань поточних кредиторів, то за цими зобов’язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів).
Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.
Оскаржуваним рішенням управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області застосувало до позивача штраф та нарахувало пеню за неналежне виконання зобов’язання щодо сплати сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, строк сплати яких настав після введення в дію мораторію.
За вказаних обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
постановив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена в повному обсязі 21.07.2010р.
Суддя В.О. Гаврилюк