РІШЕННЯ

                                                                 Іменем України

13 липня  2010 року                                                                   м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого-судді Куцина М. М., суддів : Кожух  О. А., Собослоя Г. Г., при секретарі Рогач І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу  за апеляційною скаргою  відповідача  ОСОБА_1  та позивача  ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення   Виноградівського  районного   суду  1 березня 2010 року по справі за позовом  ОСОБА_2  до ОСОБА_1  про стягнення аліментів,

                                                                           Встановила:

ОСОБА_2   звернулася з позовом до  ОСОБА_1  про стягнення аліментів

У позові зазначала, що перебуває у зареєстрованому шлюбові з відповідачем по справі з 11  жовтня  2008 року   по теперішній  час. Шлюб був зареєстрований у відділі РАГС  Виноградівського  міськрайонного управління юстиції.

Також, позивачка у позові зазначала, що від цього шлюбу вони мають неповнолітню доньку  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  яка проживає з нею.    

 Позивачка, посилаючись на те, що відповідач зловживає   алкогольними напоями, не турбується   матеріальним  становищем  сім’ї,  зароблені кошти витрачає на власні потреби,   не бере участі у вихованні та  утриманні дитини , не виконує батьківські  обов’язки, в добровільному порядку матеріальної допомоги не надає,    просила   покласти  на відповідача обов’язок у добровільному порядку  сплачувати аліменти у твердій грошовій сумі  по 350 гривень на дитину щомісячно.  

З підстав, передбачених ч.2 ст.84 СК України,  просила  до досягнення дитиною трьохрічного віку стягнути  з відповідача  кошти на її утримання в розмірі по 300 гривень щомісячно.

Позивачка в ході розгляду справи, в порядку ст.31 ЦПК України, уточнила позовні вимоги і збільшила розмір позовних вимог . І з врахуванням того, що дитину необхідно   забезпечити   належним медичним доглядом та всім необхідним  для нормального розвитку , вона просила стягнути аліменти з відповідача на утримання дитини  у твердій грошовій сумі в розмірі 1000 (одна)тис. гривень  щомісячно,  і  просила не стягувати кошти на її утримання до досягнення дитиною трьох років.

Позивачка, посилаюсь   на зазначені у позовній заяві обставини та з підстав, передбачених ст. ст.,180,182,184,191СК України, просила у суді першої інстанції   стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання доньки  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі  в розмірі 1000(одна) тис. гривень щомісячно.

Рішенням  Виноградівського районного суду від 1 березня  2010 року  позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивачки  аліменти у твердій грошовій сумі на утримання  доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2,  в розмірі 450 гривень, допустити негайне виконання рішення в частині одномісячного стягнення.

    Позивачка не погодилася з  рішенням місцевого суду і оскаржила його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норма процесуального  та матеріального права, просила змінити  рішення суду, а саме: стягнути з відповідача на утримання  неповнолітньої  доньки аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідачем  по справі  ставиться питання про  зміну рішення суду у частині  зменшення  розміру   аліментів, з суми 450 гривень на суму 300 гривень, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права

В суді апеляційної інстанції  представник  позивача  вимоги апеляційної скарги підтримав   у  повному обсязі.

Відповідач та його представник  в суді апеляційної  інстанції    вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсягу.

Заслухавши промови осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  позивачки підлягає до  часткового задоволення, а апеляційну скаргу відповідача слід відхилити з наступних міркувань.

Задовольняючи  позов частково , районний суд виходив з того, що  позивачка по справі знаходиться у відпустці по догляду за дитиною  і отримує допомогу на утримання дитини   у сумі  755  гривень .  Враховуючи  труднощі, пов’язані із  працевлаштуванням  позивача, суд визначив   розмір  стягнення  аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 450 гривень щомісячно.

    Судова  колегія  вважає, що   апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, оскільки викладені  доводи не ґрунтуються на законові , а тому  відсутні правові підстави для  зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої доньки.

      Проте судова колегія  повністю з таким висновком погодитись не може, так як він не відповідає обставинам справи. Суд  неправильного застосував норми матеріального і процесуального права.

У зв’язку з цим рішення суду підлягає зміні .

Визначаючи розмір щомісячних аліментних зобов’язань, суд першої  інстанції виходив з того, що    у відповідача, який постійно  працює  за межами України, зокрема у Російській  Федерації, є проблеми з працевлаштуванням  та невисокою оплатою  праці.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

    У відповідності до правил  ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний мінливий дохід, а також  за наявності інших обставин, що мають істотне значення,  суд може визначити розмір аліментів у твердій  грошовій  сумі.

Судом встановлено, що сторони по справі  перебувають у зареєстрованому шлюбові з відповідачем по справі, який зареєстрований у відділі РАГС  Виноградівського  міськрайонного управління юстиції з 11  жовтня  2008 року   по теперішній  час.

    Матеріалами справи, зокрема свідоцтвом   НОМЕР_1 4 серпня 2009 року   про народження  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, стверджується факт того, що батьком неповнолітньої є  відповідач  по справі.

    Сторонами  визнається та не оспорюється факт того, що позивачка до народження дитини не  працювала, оскільки не мала постійного місця роботи, на теперішній час знаходиться по догляду за  неповнолітньою дитиною до досягнення трьохрічного віку,    і від  Управління праці  та соцзахисту населення отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох річного віку  і не має інших джерел  фінансування.

    Так, з довідки, виданої в амбулаторії загальної практики  сімейної медицини с. Підвиноградів Виноградівського району,  вбачається,  що неповнолітня ОСОБА_4, 26 липня 2009 року,  хворіє обструктивним бронхітом і потребує постійного амбулаторного лікування, тобто додаткових   грошових коштів та відповідного харчування.

    Судом встановлено та відповідачем не оспорюється факт того, що неповнолітня донька  проживає окремо від нього з позивачкою по справі та знаходиться на повному її утриманні.

    У  суді апеляційної інстанції відповідачем по справі визнається факт того, що він  постійно працює   у Російській  Федерації   і раніше отримував високі заробітки, а  в даний час   його  оплата   праці зменшилась .

    З матеріалів справи вбачається,  що його робота носить строковий характер, заробіток є мінливим, а тому  судова  колегія вважає, що стягнення аліментів  необхідно проводити   у твердій  грошовій сумі..

     З врахуванням зібраних по справі доказів та доводів, викладених позивачкою у апеляційній скарзі,  судова колегія  не  погоджується з висновком місцевого суду, який у відповідності до правил ст. ст.182,184,185  СК України визначив розмір  аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі  450. гривень щомісячно, при цьому не врахував стан  здоров’я   неповнолітньої  дитини, майновий стан  позивачки,  яка  знаходиться у відпустці по догляду за дитиною    і отримує допомогу лише від Управління праці та созахисту населення,  яка є незначною і недостатньою для утримання житла, харчування та лікування  неповнолітньої дитини, не  має інших  джерел   доходів і потребує  фінансової допомоги з боку батька. ОСОБА_1  не має інших  обов’язків щодо утримання , проживає у своїх батьків і не має додаткових  витрат на утримання будинку та харчування,  має належний фінансовий    щомісячний дохід, що є підставою для  можливості  сплати аліментів у більшій  сумі, тобто   800 гривень щомісячно.

    За таких обставин, судова колегія  вважає, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 слід вихилити.

З врахування наведеного, судова колегія приходить до висновку , що апеляційну скаргу позивача  ОСОБА_2 ОСОБА_5  задовольнити частково, рішення    Виноградівського  районного суду від  1 березня  2010 року  змінити. Змінений позов ОСОБА_2 – задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800  гривень щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Починаючи з 13 січня 2010 року до досягнення нею повноліття, або зміни матеріального становища .Допустити  негайне  виконання рішення в частині  одномісячного стягнення.

 Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України , стягнути з відповідача ОСОБА_1 51 гривень судового збору  та 120 гривень витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи на користь держави.

    Керуючись ст. ст. 303, 307 ,309,316,319 ЦПК Украйни, судова  колегія.

                                                         Вирішила:

Апеляційну скаргу  відповідача  ОСОБА_1    відхилити.

Апеляційну скаргу позивача  ОСОБА_2 ОСОБА_5  задовольнити частково.

Рішення    Виноградівського  районного суду від  1 березня  2010 року  змінити.

Змінений позов ОСОБА_2 – задовольнити.

 Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 800  гривень щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 13 січня 2010 року до досягнення нею повноліття  або зміни матеріального становища.

Допустити  негайне  виконання рішення в частині  одномісячного стягнення.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 51 гривень судового збору  та 120 гривень витрат на інформаційне забезпечення розгляду справи на користь держави.

Рішення  набирає законної сили з моменту  його  проголошення і може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним  законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: