Справа №2а-2141/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2009 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Зуй Т.С.
при секретарі - Антощенко Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради про визнання незаконними дій Управління праці та соціального захисту населення Фастівського міськвиконкому та про стягнення з відповідача коштів, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її чоловік, який був учасником ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, його захворювання, що призвело до смерті, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Вони отримали компенсацію, як сім'я, що втратила годувальника з числа осіб, віднесених до учасників ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії в сумі 7586 грн., що значно нижче, ніж передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року (зі змінами та доповненнями). Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фастівської міської ради відмовило їй в перерахунку грошової компенсації.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги та просила зобов'язати відповідача сплатити їй недоплачену суму компенсації за втрату годувальника в розмірі 23914 грн.
Представник відповідача позов не визнала, та пояснила, що компенсація по втраті годувальника виплачується згідно ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім цього ст. 67 цього Закону передбачає, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються КМУ відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної зарплати. Також відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно ЗУ «Про державний бюджет» визначаються будь-які видатки держави на загально-суспільні потреби. За таких обставин управління праці та соціального захисту населення правомірно визначило розмір виплати одноразової компенсації по втраті годувальника, виходячи з положень Постанови КМУ № 649 від 20.04.2007 року в розмірі 7586,00 грн. Тому вважають, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так в судовому засіданні встановлено, що чоловік позивачки був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_2.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловік позивачки - ОСОБА_2, помер, що підтверджено свідоцтвом про його смерть. Відповідно до експертного висновку Київської регіональної міжвідомчої експертної комісії захворювання ОСОБА_2, що призвело до смерті, зв'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Так, судом встановлено, що в травні 1986 року ОСОБА_2 направлявся в зону відчуження для проведення робіт по евакуації техніки, обладнання, запасних частин та вивезенню комбікормів з м. Чорнобиль, с. Корогод, с. Лублянка.
Згідно п.5 ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в розмірі 60 мінімальних заробітних плат. Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент втрати годувальника.
ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік" встановлено викласти текст статті 48 в такій редакції: «Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.»
Зважаючи на вказану зміну, внесену ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік", Управління праці та соціального захисту населення при визначенні розміру компенсації сім'ям, що втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виходила з положень Постанови Кабінету Міністрів України № 649 від 20.04.2007 року, якою визначено розмір вказаної компенсації в сумі 7586 грн.
Проте відповідачем не було враховано, що Рішенням Конституційного суду №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року положення п. 28 розділу II Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" визнано неконституційними.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при ухвалені нових законів або внесення змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об»єму існуючих прав та свобод людини.
Відповідно до статей 8, 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно - правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. 9 КАСУ, суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Держава стверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, встановила, окремими законами України певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до Конституції України вони є загальнообов»язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов»язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
З огляду на вищевикладене та виходячи із загальних засад приорітетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме положення п.5 ч. 1 с 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином, враховуючи, що на момент смерті чоловіка позивачки був встановлений розмір мінімальної заробітної плати 525 грн., розмір компенсації сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, повинен складати 525 х 60 = 31500 грн. Позивачу, як дружині померлого, виплачена допомога в розмірі 7586 грн. згідно постанови КМУ № 649 від 20.04.2007 року. Тому сума недоотриманої компенсації становить 31500 - 7586 = 23914 грн.
При таких обставинах, суд, вважає, що слід зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради зробити перерахунок недоотриманої суми компенсації, виходячи з розрахунку мінімальних заробітних плат на 2008 рік, та стягнути на користь позивача 23914 грн. 00 коп.
На підставі ст. ст. 8, 22, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного суду №10-рп/2008 року від 22.05.2008 року та керуючись ст.ст. 6-11,159-163,167, 185, 186 КАС України, суд-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, у розмірі, передбаченому ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент втрати годувальника.
Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради зробити перерахунок ОСОБА_1 недоотриманої суми компенсації.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму компенсації сім'ї, яка втратила годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою - 23914 (двадцять три тисячі дев'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Фастівський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційне скарги.