Справа № 1-414/2010

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А І  Н И

23 березня 2010 року Дніпровський  районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді                     Метелешко О.В.

при секретарі                     Попович О.В.      

за участю прокурора                           Ткачук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, не одруженого, працюючого на посаді тесляра в ТОВ «Енвіл», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого у силу ст. 89 КК України,

          у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,    

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 05 вересня 2009 року, знаходячись за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 вживав спиртні напої, під час чого у останнього виник злочинний намір, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна з приміщення магазину «Сільпо», розташованого по вулиці Італьського, 22/10 в місті Києві.

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_1, в цей же день, приблизно о 12 годині 00 хвилин, з метом таємного викрадення чужого майна, а саме: продуктів харчування, зайшов до приміщення магазину «Сільпо», розташованого по вулиці Курнатовського, 22/10 в місті Києві та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав ковбасні вироби, що належали ТОВ «Фоззі-Фут», а саме:

-0,466 г ковбаси «Брауншвейська», вартістю 48 гривень 30 копійок;

-0,302 г ковбаси «Марочна», вартістю 26 гривень 18 копійок;

-0,432 ковбаси «Салямі Зерниста Алан», вартістю 45 гривень 98 копійок,

 а всього на загальну суму 120 гривень 46 копійок.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_1 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, однак невдовзі був затриманий працівниками охорони магазину «Сільпо».

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що він 05 вересня 2009 року приблизно о 10 годині 00 хвилин перебував в нетверезому стані в магазині «Сільпо», який знаходиться за адресою: в м. Києві по вул. Стальського, 22/10, де викрав таємно ковбаси на суму 120 гривень.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз’яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною винність ОСОБА_1 в умисних діях, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), і знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи та те, що тяжких наслідків від злочину не настало.

Судом також враховуються дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше не судимого у силу ст. 89 КК України.

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом’якшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставиною, що обтяжуює покарання, відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов’язки, визначені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Речові докази у справі, а саме:

-0,466 г ковбаси «Брауншвейська», вартістю 48 гривень 30 копійок;

-0,302 г ковбаси «Марочна», вартістю 26 гривень 18 копійок;

-0,432 ковбаси «Салямі Зерниста Алан», вартістю 45 гривень 98 копійок,

який переданий на зберігання у ТОВ «Фоззі-Фуд» (а.с. 12), залишити у власності цього товариства.

Судові витрати не понесені.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін -  підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п’ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя