Справа № 2-3685/10

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 травня 2010 р.                 Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Агєєвої Л. І., при секретарі Черно А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

    22.02.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Департаменту праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2008 роки.

    В судове засідання позивачка не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала.

    Представник Департаменту праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради населення   в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справа розглядалась відповідно до вимог ст. 128 КАС України.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

ОСОБА_1 є постраждалою від аварії на Чорнобильській АЕС, другої категорії.

 Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 передбачена щорічна допомога на оздоровлення евакуйованим із зони відчуження у 1986 році чотири мінімальні заробітні плати. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Позивачу з 2001 року виплата щорічної допомоги на оздоровлення здійснювалася виходячи з розмірів, встановлених Постановами Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок „Чорнобильської катастрофи” та за №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі   невідповідності нормативно-правового акта Конституції України,   закону   України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Розмір мінімальної заробітної плати окремим Законом України встановлювався до 2004 року. При цьому, положення щодо неможливості застосувати встановлений розмір мінімальної заробітної плати в останнє містилися у Законі України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2002 рік». На 2003 рік такої законодавство встановленої заборони немає.

З 2004 року розмір мінімальної заробітної плати встановлювався Законом України «Про Державний бюджет України» (на відповідний рік). Положення Законів «Про Державний бюджет України» на відповідні роки також не містять обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи».

Крім того, пунктом 37 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію пунктів 6 та 8 статті 30 та статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України положення п.30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плата абзаців 2,3,4,5,6,7 частини 4 та частини 7 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Отже, виходячи з аналізу наведених вище нормативних актів України, з питань перерахування та виплати недоплаченої щорічної грошової допомоги на оздоровлення, суд приходить до висновку, що виплата грошової допомоги потребує перерахування відповідно до вимог чинного законодавства за 2001-2005 рр. та 2007 рік, у зв’язку з чим, суд вважає вимоги позивача обгрунтованими і такими що підлягають частковому задоволенню.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд-

                                                                  П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1   задовольнити частково.

    Стягнути з Департаменту праці і соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1   щорічну допомогу на оздоровлення за 2001, 2002, 2003, 2004, 2005 рр. та за 2007 рік відповідно до ст. 48 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

В іншій частині вимог відмовити.

    Постанова  набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеськогов апеляційного адміністративного суду  через місцевий суд в порядку визначеному ст. 186 КАС України.

    Суддя:                                                                                            Л. І. Агєєва