Справа № 2–4037/10

                                                           Р І Ш Е Н Н Я

                                               І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                      (ЗАОЧНЕ)

    19 травня 2010 року Заводський районний суд м. Миколаєва

у складі: головуючого- судді Агєєвої Л. І.

                  при секретарі Черно А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за позовом Прокурора м. Миколаєва в інтересах в інтересах держави в особі Фінансового управління Миколаївської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину,        

                                                         В С Т А Н О В И В:

    12.03.2010 року Прокурор м. Миколаєва в інтересах держави в особі Фінансового управління Миколаївської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину у сумі 2769,84 грн., мотивуючи тим, що відповідач керуючи транспортним засобом скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2, в наслідок чого останній отримав тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги. Вирішити питання в добровільному порядку відповідач не бажає.

    В судове засідання представник позивача не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала і просила задовольнити.

    Відповідач у судове засідання не з’явився, причину неявки  суду не повідомив, про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином.

    У зв’язку з відсутністю сторін суд ухвалив розглядати справу відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

    Судом встановлено, що 01 квітня 2008 року близько 14-15 год. відповідач ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Nissan 350Z» д. н. НОМЕР_1, здійснював рух по вул. Пушкінській в м. Миколаєві в напрямку від вул. Потьомкінської до вул. Комсомольська. Під’їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу в районі перетинання вул. Пушкінської і вул. Адмірала Макарова ОСОБА_3 проявивши неуважність до дорожньої обстановки, не обравши швидкість яка забезпечує безпеку руху, при виявленні пішохода своєчасно не вжив заходів до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобі, не справився з керуванням свого автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09.11.2009 року ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України у зв’язку з передачею на поруки трудовому колективу ТОВ «Торговий дім Мастильне і фільтруюче обладнання». На підставі ст. ст. 7-1, 10 КПК України провадження по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 закрито.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, у зв’язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги з 01 квітня по 25 квітня 2008 року. Згідно довідки № 4 від 16.02.2010 року на лікування хворого ОСОБА_2 було  затрачено 2769,84 грн.

До теперішнього часу вищевказана сума відповідачем не погашена. Оскільки Миколаївська міська лікарня швидкої медичної допомоги фінансується з міського бюджету, розпорядником коштів якого є Миколаївська міська рада в особі міського фінансового управління, тому кошти повинні бути стягнуті з відповідача на користь місцевого бюджету м. Миколаєва.

    Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров’я, що є у державній власності або власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

    Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь Фінансового управління Миколаївської міської ради 2769,84 грн. витрачених Миколаївською міською лікарнею швидкої медичної допомоги на лікування потерпілого від злочину підлягають задоволенню в розмірі заявлених вимог.

Крім того, в ідповідно до ст. 88 ЦПК Україну з відповідача підлягає стягненню державне мито на користь держави у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.    

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 13, 209, 212, 214 – 215 ЦПК України, суд, -

                                                   В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Фінансового управління Миколаївської міської ради 2769,84 грн. витрачених Миколаївською міською лікарнею швидкої медичної допомоги на лікування потерпілого від злочину.

Стягнути з ОСОБА_1 держмито в сумі 51,00 грн. та витрати на інформаційно- технічного забезпечення в сумі 120 грн. на користь держави.

Рішення набуває законної сили через 10 днів після його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в порядку визначеної ст.294 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

    Суддя:                                                                                                 Л. І. Агєєва