2а-2889/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

25 березня 2010 року                                                             місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Костромітіної О.О.,

при секретарі          – Резіній Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському  районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання зробити нарахування та виплати доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач  звернувся  до суду з позовом до УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання зробити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за період   з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року . В обґрунтування заявлених вимог вказував на те, що він віднесений до категорії дітей війни, відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Натомість, доплати до пенсії нараховувалися і сплачувалися відповідачем з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року   та з 22 травня 2008 року по 31 січня 2010 року  у неналежному розмірі, чим були порушені його права та інтереси. Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, зобов’язати його зробити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  

Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, суду надана заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі та вважає, що позивачем пропущено встановлений ст. 99 КАС України річний строк звернення до суду за захистом прав.

Суд, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи позову, встановив наступне.

Відповідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни” до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.

ОСОБА_1  , ІНФОРМАЦІЯ_1,  віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

Відповідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Ст. 7 цього закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

09.07.2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007,  відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року.

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 5 жовтня 2000 року, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 ст. 4 даного Закону (в редакції Закону від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” було внесено зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, відповідно якої дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветерани війни мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсій, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зазначене підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів Згідно   України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 р. учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення підпункту 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже з 22.05.2008 р. відновлена дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008 р., відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 387 грн., з 1 жовтня – 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1%, що складає відповідно 410,06 грн. та 415,11 грн. Ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28 грудня 2007 року, що набрав чинності з 1 січня 2008 р. був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Суд вважає за необхідне зазначити, що загальносуспільні потреби – це потреби, направлені на задоволення всього суспільства, а у цьому випадку спірні виплати направлені на задоволення потреб обмеженого кола споживачів, зокрема визначених законом „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня  2005 року по справі №1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».  

Вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині  визнання протиправною бездіяльності УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя Донецької області та зобов’язання зробити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року суд виходить з наступного.

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 7 ст. 9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад  права (аналогія права).  

Станом  на день винесення зазначеного судового рішення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не скасована, її дію не зупинено, а тому суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог в частині  зобов’язання зробити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком також за період з  01 січня 2010 року по 31 січня 2010 року .

Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені ст. 1, 3, ч. 2 ст. 6, ст. 8, ч. 2 ст. 19, ст. 22, 23, ч. 1 ст. 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України, так і ст. 8 КАС України.

Розглядаючи питання щодо строків нарахування та виплат спірних сум суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк. Як вбачається з позовної заяви, позивач в позові просить зобов’язати УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя зробити йому нарахування доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період  з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, звернувся до суду останній 25 лютого 2010 року. В своїй заяві відповідач УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області наполягає на застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності.

Таким чином, суд вважає, що доплата до пенсії позивача має бути стягнута з дня звернення до суду  за захистом своїх прав з урахуванням ч. 2 ст. 99 КАС України, тобто з 25 лютого 2009 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача до УПФУ в Орджонікідзевському районі м.Маріуполя Донецької області про зобов’язання зробити нарахування доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною бездіяльності, зобов’язання зробити нарахування та виплатити доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року , та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року    – задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя щодо не нарахування ОСОБА_1     щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 25 лютого 2009 року по  31 грудня  2009 року , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя провести ОСОБА_1   нарахування та виплатити щомісячні доплати до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 25 лютого 2009 року по  31  грудня  2009 року , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.

У іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або  в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Суддя