Судове рішення #10173445

Справа № 2 –539

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 року                           Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

в складі:     головуючого судді                   Шевчук Л.П.          

при секретарі               Поліщук Л.А.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмільнику справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області, Державного казначейства України про нарахування та виплату  недорахованої щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить поновити пропущений строк для звернення до суду, та стягнути з відповідача недораховану та недоплачену пенсію, з розрахунку 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком з 1 січня 2007 року по грудень 2009 року, так як ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що не було її зроблено.

На звернення позивача у здійсненні перерахунку пенсії відповідачем - Управлінням пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області 22 березня 2010 року було відмовлено, посилаючись на ст. 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Дана відмова є неправомірною, оскільки відповідно до Рішення №6-рп/2007 від 9.07.07 року та №10-рп/2008 від 22.05.08 року положення, що призупиняли дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність. Недоплата до пенсії значно порушує права позивача.

Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає з 1 січня -380.00 грн., з 1 квітня - 406.00 грн., з 1 жовтня - 411.00 грн.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає з 1 січня - 470.00 грн., з 1 квітня - 481.00 грн., з 1 липня - 482.00 грн., з 1 жовтня - 498.00 грн.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає з 1 січня по 1 листопада - 448.00 грн., з 1 листопада по 1 грудня - 573.00 грн.

Тому позивач просить стягнути з відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику – 4 288 гривень 50 копійок недоотриманого підвищення до пенсії за період з 2007 по 2009 рік включно, з урахуванням фактично отриманих сум в 2008 році та понесені ним судові витрати.

Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в м. Хмільнику Вінницької області надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність та письмові заперечення проти позову, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на те, що на підставі ст. 19 Конституції України  посадові особи повинні діяти в межах повноважень і у спосіб, передбачений законодавством України, Фінансування статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни " проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету ПФУ, а так само не визначений законом механізм розрахунку підвищення, передбачений вищевказаною статтею.

Представник відповідача - Державного казначейства України надіслав до суду письмове запереченнях, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та справу слухати без представника Державного казначейства України, посилаючись на те, що згідно статей 48, 51 Бюджетного кодексу України та з Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1232 Казначейство, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює розрахунково-касове обслуговування   розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України. Державне казначейство України, як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувало тому, законні підстави для вирішення питання про взаємовідносини між позивачем та Державним казначейством відсутні.

Суд вважає можливим провести судовий розгляд за відсутності представників відповідачів, оскільки про це є від них заява.

 Суд, заслухавши пояснення позивача, враховуючи позицію відповідачів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши представлені суду докази вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав:

Копією паспорта ( а.с.4), копією пенсійного посвідчення ( а.с.6) доведено, що відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач відноситься до категорії «діти війни» та на даний час отримує пенсію, копією довідки ( а.с.27) доведено, що позивач отримував до пенсії підвищення, як дитина війни в  2009 році в сумі 597 гривень 60 коп.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст.8 Конституції України, яка, як Основний Закон вона має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, оцінюючи зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки зору його відповідності Конституції, у всіх випадках необхідно застосувати  Конституцію України, як акт прямої дії.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року №9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", встановлено, що судам під час розгляду справ необхідно піддавати оцінці нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу в т.ч. і акти Президента України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування на відповідність їх як Конституції так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягає застосуванню, не відповідає чи суперечить закону, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2007 рік згідно із пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік». Однак Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України норми ст. 111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік». Таким чином, з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року спірні відносини регулюються відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції закону, яка діяла до 1 січня 2007 року. А тому позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача розміру підвищення пенсії в вказаний період є обґрунтованими та підлягають задоволенню за період з 09 липня по грудень 2007 р. включно.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якого дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «По статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Але рішенням Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 вищезазначені зміни було визнано неконституційними. Таким чином, норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  підлягають застосуванню, починаючи з 22 травня 2008 року та в цій частині позов підлягає задоволенню за період з  22 травня 2008 року по грудень 2008 року включно.

Ст. 71 Закону " Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», при визначенні розміру підвищення застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначається відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом". Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Таким чином, норми ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  підлягають застосуванню, починаючи з січня 2009 року по грудень 2009 року включно та в цій частині позов підлягає задоволенню  за період з  січня 2009 року по грудень 2009 року включно, з урахуванням фактично отриманих сум за в 2009 році.

Відповідно до ч.2  ст.152 Конституції України  закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Оскільки положення Закону про Державний бюджет України регламентують специфічну сферу суспільних відносин щодо видатків держави, в тому числі і на загальносуспільні потреби,  та вказаний закон діє з 1 січня по 31 грудня відповідного року, то перерахунку підлягає щомісячна надбавка до пенсії позивача, як дитині війни, за період: з 9 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року та  з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року.  

    Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії та відсутність механізму реалізації положень ст. 6 закону України «Про соціальний захист дітей війни» не може бути причиною невиконання відповідачем – Управлінням Пенсійного фонду України в м. Хмільнику зобов’язань щодо підвищення та виплати позивачеві пенсії, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Згідно ч.2 ст. 87 закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Так як передбачене Законом України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення є складовою пенсії, то в даному випадку слід застосовувати положення саме цього закону та закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому строк звернення позивача до суду не пропущено.

Будь-яких вимог до Державного казначейства України позивач не висуває,  підстави для вирішення питання про взаємовідносини між позивачем та Державним казначейством відсутні.

Відповідач – управління Пенсійного фонду України в м. Хмільнику звільнений від сплати судового збору, однак, позовні вимоги в частині стягнення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду (а.с. 9, 11) та витрат на правову допомогу  (а.с. 8) - підлягають задоволенню частково, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 6, 8, 152 Конституції України, законом України «Про соціальний захист дітей війни», рішеннями Конституційного суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, ст.ст. 27, 38 Бюджетного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 - 215 ЦПК України, суд, -  

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недораховану щомісячну надбавку до пенсії як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня  2007 року та  з 22 травня 2008 року по грудень 2009 року з урахуванням фактично отриманих сум.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Хмільнику Вінницької області на користь ОСОБА_1 частково сплачені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 60 гривень 00 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 50 гривень 00 копійок.

  В задоволенні решти позовних вимог відмовити.          

  Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя:

 підпис

З оригіналом вірно:

               В.о. голови

Хмільницького міськрайонного суду                                         П.П. Альчук

               Ст. секретар                                                                    Н.А. Фігурська

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація