ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЧЕРНІВЦІ

              РІШЕННЯ  

              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 березня 2010 року                                                                                                        м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі: Головуючого судді                  Слободян Г.М.

при секретарі                         Мельник І.В.

за участю позивача ОСОБА_1 і в її інтересах представника ОСОБА_2

за участю відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу № 2 – 39/2010 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання житлового приміщення особистою приватною власністю, -                           ВСТАНОВИВ :

        В грудні 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 про визнання житлового приміщення особистою приватною власністю, в обґрунтування якої посилалася на те, що 01.09.2000 року між нею і відповідачем було зареєстровано шлюб, який в подальшому 8.12. 2004 року розірвано, однак, в цьому ж році, 24.12. за певних життєвих обставин шлюбні відносини між нею і відповідачем ОСОБА_3 було повторно зареєстровано і в цей же період,  за власні кошти, за попередньо відчужену,  будучи розлученою із відповідачем, житлову квартиру і відповідно за власні кошти, однак, будучи вже в шлюбі придбана квартира АДРЕСА_1, право власності на яку, відповідно на її ім.»я зареєстровано в Чернівецькому обласному комунальному бюро технічної інвентаризації 22.03.2001 році., тобто спірна квартира набута  нею за власні кошти і належить їй на праві особистої приватної власності, а тому, просила  визнати за нею  право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1

       В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і в її інтересах представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, у наданих суду поясненнях ОСОБА_1 посилалася на обставини, аналогічно викладеним в позовній заяві.

         Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти заявлених ОСОБА_1 позовних вимог і вказував у поясненнях, що дійсно житлова квартира  АДРЕСА_1 була придбана за власні грошові кошти позивачки, і він, як співвласник цієї квартири, який в ній проживає з позивачем однією сім»єю не заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права особистої приватною власності.

 Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з»ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 і доповнення до пояснень її представника, пояснення відповідача ОСОБА_3, об»єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

      Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності, однак, згідно з пп.. 2,3 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу на підставі договору дарування, але за кошти , які належали їй, йому особисто.

             Судом встановлено, що в спірній квартирі АДРЕСА_1, що належить на праві договору купівлі – продажу від 06.03.2001 року, належним чином нотаріально посвідченого і зареєстрованого в Чернівецькому обласному комунальному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується вказаним договором (а.с. 5); інформацією від 10.12. 2009р. ЧКОБТІ (а.с. 6).Факт перебування в шлюбі сторін по справі свідчить свідоцтво про шлюб (НОМЕР_1), актовий запис 2045 (а.с. 7 - 9);

Таким чином, судом встановлено, що позивач придбала спірну квартиру за власні грошові кошти, належні ОСОБА_1 особисто. Цього в судовому засіданні не заперечував і відповідач ОСОБА_3, який не заперечував проти визнання за його дружиною ОСОБА_1  право особистої приватної власності на спірну квартиру, пояснивши, що ніякого відношення до її придбання він не має, власних, чи спільних грошових коштів у придбання квартири  АДРЕСА_1, він участі не приймав.

        Керуючись ст.ст. 15, 16, 182, 334 ЦК України, ст.ст. 57 Сімейного Кодексу України,   ст.ст. 3, 10. 11, 60, 88, 212 – 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання житлового приміщення особистою приватною власністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право особистої власності на квартиру АДРЕСА_1, що складається з однієї кімнати, загальною площею 46,24 кв.м., в тому числі житловою площею 27,70 кв.м.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.  

       Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення і наступним поданням апеляційної скарги протягом 20 днів, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Головуючий по справі,

Суддя                                                                                               Слободян Г.М.

г