РІШЕННЯ                                                 Справа №2-847/2010

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

        05 липня 2010 р. Кам’янобрідський районний суд міста Луганська у складі:

головуючого Пташкіної А.О.

при секретарі Єрьоменко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за позовом  ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська  про визнання дій незаконними та зобов’язання провести перерахунок пенсії по втраті годувальника, -  

В С Т А Н О В И В:

              28.04.2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, посилаючись на те, що вона є  вдовою ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії, який був інвалідом 3 групи. Вона має право через втрату годувальника на отримання 50% його пенсії на підставі ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи", а також на отримання належних її чоловіку виплат основної пенсії відповідно до ст. 54 ч.4 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком.  Крім того, вона має право на щомісячну компенсацію через втрату годувальника в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Фактично відповідач здійснює їй вказані виплати, але у меншому розмірі, ніж передбачено законом. Дії відповідача щодо недоплати належних сум вважає незаконною, оскільки на теперішній час її чоловік мав би право на отримання основної пенсії як інвалід 3 групи в розмірі не менш 6 мінімальних пенсій за віком. Позивач просила суд зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату раніш призначеної пенсії з 22.05.2008 року по 22.04.2010 рік, у відповідності до ст.52, ч.4 ст.54, ч.3 ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням здійсненних виплат.

            В судовому засіданні позивачка  уточнила свої позовні вимоги та просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська  провести перерахунок її пенсії по втраті годувальника виходячи із розміру 50% пенсії померлого годувальника, яка повинна бути не менш 6 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячної компенсації за втрату годувальника в наслідок Чорнобильської катастрофи виходячи із розміру 50% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 22.04.2010 рік, з урахуванням ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.  

            Представник позивача  в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

            Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та надав письмові заперечення проти позову. У запереченнях зазначив, що відповідно до ст.52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Тобто, розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника визначається від пенсії яку отримувала померла особа, - на час смерті особа повинна скористатися наданим їй правом та отримувати пенсію, з якої здійснюється розрахунок пенсії у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1219 Цивільного кодексу України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: - права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. ОСОБА_4 не скористався правом на отримання пенсії у кратному відношенні до мінімальних пенсій за віком. Сутність позову полягає саме в обчисленні пенсії померлому громадянинові, а в подальшому позивач вимагає здійснювати її перерахунок на її утримання, тобто фактично йдеться про встановлення можливого розміру пенсії який міг отримувати ОСОБА_4, у зв’язку з чим представник позивача просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачка є особою, яка згідно зі ст. 54 Закону  України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” має право на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника, оскільки її чоловік  ОСОБА_4, який був інвалідом 3 групи і віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, помер 06.04.1994 року, що не оспорюється відповідачем і підтверджено посвідченням дружини померлого громадянина ветерана війни 3 групи  НОМЕР_1, смерть якого настала внаслідок хвороби, у зв’язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи(а.с.6,8).  

          Позивачка з 1994 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за втратою годувальника.  

         05 травня 2009 року позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50%, виходячи із розміру пенсії, передбаченого статтею 54  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої розміри державних пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим по ІІІ групі – 6 мінімальних пенсій за віком та  відповідно до ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,згідно якої щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України (а.с.12).

              12 травня 2009 року відповідач відмовив у здійсненні перерахунку, оскільки пенсія по втраті годувальника призначена відповідно до діючого законодавства та складає на 01.05.2009 року : основна пенсія  - 735,96 грн.;, щомісячна компенсація за втрату годувальника 49,80 грн., підвищення подружжю померлих інвалідів війни 124,50 грн., підвищення відповідно до ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 87,57 грн.. Таким чином розмір пенсійної виплати складає 997,83 грн.(а.с.11).

            Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.  

            Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».              

           Нормами статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника.  

          Частиною третьою статті 54 цього Закону передбачено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

          Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.    

          Законом України від 28.12.2007 р. № 107-V1  частину третю і четверту статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» замінено чотирма частинами, тому у зв’язку із змінами, частиною четвертою статті 54 цього Закону передбачалось, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі:  на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника;   на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника, визначеної згідно із зазначеною статтею, що розподіляється між ними рівними частками.  

          Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-V1.        

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку з втратою годувальника повинна бути призначена позивачці в розмірі – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.  

          Як вбачається з матеріалів справи, позивачці призначена пенсія у зв’язку з втратою годувальника в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, отже в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки відповідач діє в межах норм діючого законодавства.  

          Відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім’ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.  

        Законом України від 28.12.2007 р. № 107-V1 в частину першу статті 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» внесені зміни, відповідно до яких зазначена компенсація встановлена у розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність.        

         Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зміни, внесені підпунктом 14 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. № 107-V1.  

          Таким чином, щомісячна компенсація позивачці у зв’язку з втратою годувальника повинна бути призначена в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.  

          Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що зокрема зазначено у рішенні № 8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов’язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.  

            Таким чином, перерахованими Законами чітко визначений розмір пенсії і компенсації у зв’язку з втратою годувальника, тому відповідно до ч.3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначена позивачці в розмірі – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, а відповідно до ч.1 ст.52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щомісячна компенсація  позивачці у зв’язку з втратою годувальника повинна бути призначена в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України, а не 10 відсотків, як їй сплачує позивач. Також, слід зазначити, що померлий ОСОБА_4   учасник ліквідації наслідків аварії  на ЧАЕС не скористався  правом на отримання  пенсії  у кратному відношенні  до мінімальних пенсій за віком. Право на отримання пенсії є особистим правом, яке пов’язане з конкретною особою, воно не може передаватися іншим особам, не входить в коло спадкових справ відповідно до ст. 1219 ЦК України. Тому, позов в частині зобов’язання провести перерахунок пенсії по втраті годувальника із розрахунку 50% пенсії, встановленої для ліквідатора аварії на ЧАЕС: державної пенсії - 6 мінімальних пенсій за віком задоволенню не підлягає.  

            За таких обставин, слід визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в   Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати компенсації по втраті годувальника ОСОБА_3,  в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 22.04.2010 рік, відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи”  та зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплату щомісячної компенсації по втраті годувальника в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 22.04.2010 рік,  з урахуванням здійснених виплат.

            Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено  рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь  осіб, що їх понесли, пропорційно  до задоволеної чи відхиленої  частини вимог. Якщо обидві  сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави.

          Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  

          Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37,00 гривень.

          Керуючись ст.ст. 52,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. ст. 8,21,22,24,46 Конституції України, ст.ст. 10,11, 209,212, 214-215  ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

              Уточнені  позовні вимоги  ОСОБА_3  задовольнити частково.

              Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська, пов’язані з відмовою ОСОБА_3 у проведені перерахунку та виплаті компенсації по втраті годувальника  в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 22.04.2010 рік.

              Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська зробити  перерахунок та виплату щомісячної компенсації по втраті годувальника ОСОБА_3 в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 22.05.2008 року по 22.04.2010 рік, у відповідності до ст. 52 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 року,  з урахуванням фактично здійснених виплат.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3  відмовити за необґрунтованістю.

            Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська  на користь       ОСОБА_3   судові витрати  на інформаційно-технічне забезпечення процесу  в сумі 37 (тридцять сім) гривень.  Витрати по сплаті судового збору  віднести за рахунок держави.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання в десятиденний термін заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя                                                                                                                                                       А.О.Пташкіна