Справа № 2-1450/2010
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1. червня 2010 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя АР Крим у складі: Головуючого судді Харченко І.О., при секретарі Мевлюдовій Ф.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду зі позовом до ОСОБА_3 про визначення порядку користування земельною ділянкою, що розташована за адресою АДРЕСА_1. В обґрунтування позову вказує, що він є власником ? частки будинку, який розташований на зазначеній земельній ділянці на підставі договору дарування від 15.10.1968 року. Інша часта вказаного будинку належить відповідачці по справі, але у зв’язку з тим, що будинок розташований на перехресті вулиць Ново-Сергіївської та Кечкеметської, частина будинку ОСОБА_3 зареєстрована як будинок АДРЕСА_2. Рішенням Сімферопольської міської ради № 2066 від 22 грудня 1997 року йому та відповідачці в загальну дольову власність передана земельна ділянка загальною площею 526 кв.м., але вона забором між співвласниками не перегороджена. Просить визначити порядок користування земельною ділянкою, оскільки, останнім часом в нього погіршилися відносини з відповідачкою, стосовно питання користування земельною ділянкою.
ОСОБА_3 в свою чергу звернулася до суду із зустрічним позовом, просить розділити спірний будинок АДРЕСА_2 в натурі, визначити порядок користування земельною ділянкою розташованою за вказаною адресою та визнати за нею право власності на спірну земельну дільницю в межах та розмірах, визначених технічним паспортом домоволодіння АДРЕСА_2, з урахуванням твердих межових знаків 1968 року. В обґрунтування своїх вимог вказує, що згідно до договору купівлі-продажу від 15 жовтня 1968 року, реєстровий номер 3-1120 вона є власником ? частки домоволодіння № 65 -а по вул. Ново-Сергіївської в м. Сімферополі. Інша частина будинку на момент придбання нею її частки будинку належала ОСОБА_4, яка незадовго до смерті подарувала належну їй частку будинку своєму співмешканцю - ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_3 вказує, що поки співвласником спірного будинку була ОСОБА_4 ніяких суперечок стосовно користування земельною ділянкою, або підсобними приміщенням не було, а коли остання померла і новим співвласником став ОСОБА_1, то він почав витребувати собі додаткові переваги в частині користування земельною ділянкою та будівлями.
26.11.2008 року позивач ОСОБА_1 подав до суду додаткові вимоги, просив стягнути з відповідачки на його користь різницю вартості часток – 19262 грн. (а.с. 231 Том 1).
Ухвалою суду від 28.11.2008 року (а.с. 238 Том 1) до участі у справі в якості третьої особи залучено Сімферопольську міську раду.
Ухвалою суду від 17.12.2009 року (а.с. 21 Том 2) до участі у справі в якості правонаступника після смерті ОСОБА_3 залучено ОСОБА_2
Ухвалою суду від 25.06.2010 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
03.06.2010 року позивач ОСОБА_1 уточнив свої вимоги та просив визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток у домоволодінні АДРЕСА_1 (а.с 46 том 2).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги підтримала та пояснили, що інтересам позивача ОСОБА_1 відповідає перший варіант визначення порядку користування земельною ділянкою, вказаний у висновку будівельно-технічної експертизи № 272є від 30 березня 2007 року. Крім того, не заперечували проти розподілу спірного домоволодіння в натурі у відповідності до висновку експерта № 33є від 21 травня 2006 року, тобто у відповідності до нині існуючого варіанту.
Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, про слухання справи сповіщена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.
Представник Сімферопольської міської ради у судове засідання не з’явився, направив на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю відповідно до вимог діючого законодавства.
Зі згоди позивача та його представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Вислухавши позивача ОСОБА_1, його представника, дослідивши матеріали справи та докази, надані сторонами відповідно до приписів ст.ст. 10, 60 ЦПК України суд дійшов до наступного.
Судовим розглядом встановлено, що згідно до договору купівлі – продажу від 15 жовтня 1968 року, зареєстрованому за номером № 3-1120 ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 придбали будинок АДРЕСА_1 в рівних частках. Враховуючи, що зазначений будинок був поділений співвласниками після його придбання, були зроблені окремі виходи, оскільки зазначений будинок розташований на перехресті вулиць Ново-Сергієвська та Кечкеметська, то на ім’я ОСОБА_3 її частина будинку була зареєстрована за номером АДРЕСА_2, а на ім’я ОСОБА_4 її частина була зареєстрована за номером АДРЕСА_1.
Згідно до договору дарування від 23 березня 1994 року, зареєстрованого за номером № 3-1046 ОСОБА_4 подарувала належну їй частину спірного будинку своєму співмешканцю, та залишалася в ній проживати.
Рішенням Сімферопольської міської ради № 2066 від 22 грудня 1997 року співвласникам зазначеного будинку в загальну дольову власність передана земельна ділянка загальною площею 526 кв.м. Після цього, співвласники між собою домовилися стосовно користування вказаною земельною ділянкою та будівлями, розташованими на ній, але після смерті ОСОБА_4 між сторонами по справі почали виникати суперечки стосовно користування земельною ділянкою.
На підставі ухвали суду від 09 лютого 2006 року по справі була проведена судова будівельно-технічна експертиза для визначення порядку розподілу спірного домоволодіння по порядку користування, що фактично склався. В попередніх засіданнях сторони заявляли про те, що такий порядок та висновок експерта їх задовольняє.
У відповідності до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділено в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Разом з тим, судом встановлено, що на момент проведення експертизи від 21.05.2006 року (а.с. 93-94) в користуванні ОСОБА_3 знаходилося нерухомого майна на суму 99765 грн. 00 коп., що відповідає 59/100 часткам домоволодіння, а в користуванні ОСОБА_1 нерухомого майна на суму 68451 грн. 00 коп., що відповідає 41/100 часткам домоволодіння. Тобто різниця у вартості часток сторін складає 15655 грн. 00 коп., яка за вимогою ОСОБА_1 й підлягає стягненню з ОСОБА_2, як спадкоємиці після смерті ОСОБА_3
Що стосується порядку користування земельною ділянкою, то по справі були проведені декілька експертиз з цього приводу, в тому числі з урахування порядку, що фактично склався, з яких жодний не задовольнив вимоги відповідача, хоча враховуючи інтереси обох сторін по справі найдоцільнішим варіантом, на думку суду є варіант № 1 у висновку експерта № 272є від 30 березня 2007 року.
Суд також не погоджується з попередніми твердженнями в суді ОСОБА_3 щодо існування в неї права на земельну ділянку в межах та розмірах, визначених технічним паспортом домоволодіння АДРЕСА_3, з урахуванням твердих межових знаків 1968 року, оскільки згідно рішенню виконкому Сімферопольської міської ради від 12.12.1997 року № 2066 “Про передачу земельних дільниць громадянам в спільну дольову власність” ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надана в спільну дольову власність земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 площею 526 кв.м. Й саме на підставі цього рішення сторони мають право отримати Державний акт на земельну ділянку.
Не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах також твердження в попередніх судових засіданнях ОСОБА_3 про її право на земельну ділянку більшою площею, ніж їм виділено рішенням виконкому. При цьому судом з’ясовано, що збільшення розміру земельної ділянки на 65 кв.м. відбулося у зв’язку з переносом його межі з боку земельної ділянки, що знаходилася в користуванні ОСОБА_3 на 2,33 м. в одного боку, та 4,65 м. з іншого, тобто самовільного збільшення земельної ділянки, що не породжує правових підстав для збільшення розміру земельної ділянки.
Виділення земельної дільниці є компетенцією місцевих органів влади, суд не може визнавати право власності на земельну ділянку яка була самовільно зайнята. Тому вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документу, що посвідчує право власності, та його державної реєстрації. Стаття 126 ч. 1 ЗК України, вказує, що право власності на земельну ділянку посвідчується Державним актом. Оскільки ніхто зі сторін не отримав Державний акт на спірну земельну ділянку, вимоги сторін про розподіл земельної ділянки взагалі не можуть заявляться сторонами.
Що стосується вимог сторін по справі, щодо розподілу судових витрат, пов’язаних з проведення судових експертиз, то враховуючи, що в матеріалах справи є дві квитанції про справу проведення судової експертизи, одна сплачена ОСОБА_3, а інша ОСОБА_1, обидві по 500 грн., тому відшкодування витрат недоцільно, оскільки в проведенні експертиз були зацікавлені обидві сторони.
На підставі ст. 367 ЦК України, ст.ст. 125, 126 ЗК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, с у д –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл домоволодіння, визначення порядку користування земельною ділянкою - задовольнити..
Розділити домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками.
Виділити на 50/100 ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_2: в жилому будинку літер “А” – 2-1,2-4, вартістю 34832 грн.; в прибудові літер “а” – 2-8, вартістю 12308 грн.; тамбур літер “а2” вартістю 7054 грн.; навіс літер “а4” вартістю 494 грн., уборну вартістю 1988 грн., сарай-літня кухня літер “Б” вартістю 25722 грн., підвал під літ. “Б” вартістю 2362 грн., сарай літер “В” вартістю 15005 грн. Вартість приміщень і будівель, що виділяються ОСОБА_2 дорівнює 99765 грн., що відповідає 59/100 часткам домоволодіння.
Виділити на 50/100 ідеальних часток домоволодіння АДРЕСА_1 ОСОБА_1 в будинку літер “А”, а саме: 1-2,1-3, вартістю 39432 грн.; в прибудові літер “а” – 1-6,107, вартістю 5050 грн., тамбур літер “а1” вартістю 10663 грн., навіс літер “а3” вартістю 345 грн., сарай літер “Ф” вартістю 6129 грн., сарай літер “Е” вартістю 6832 грн. Вартість приміщень і будівель, що виділяються ОСОБА_1 дорівнює 68451 грн., що відповідає 41/100 часткам домоволодіння.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 різниці вартості часток сторін в домоволодінні, тобто грошову компенсацію в сумі 15655 грн. 00 коп. (84106 – 68451).
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.
Виділити у користування ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку з ізольованим виходом на вул. Кечкеметська, площею 292 кв.м., враховуючи площу зайняту під спорудами, що на 29 кв.м. більш ніж положено на ? ідеальну частку. На схематичному платі у додатку № 1 до висновку експерту № 272є від 28.03.2007 року розфарбована зеленим кольором.
Виділити у користування ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, земельну ділянку з ізольованим виходом на вул. Ново-Сергіївську, площею 234 кв.м., включаючи площу зайняту під спорудами, що на 29 кв.м. менш , ніж положено на ? ідеальну частку. На схематичному платі у додатку № 1 до висновку експерту № 272є від 28.03.2007 року розфарбована синім кольором.
Межа порядку користування земельною ділянкою вказана червоною лінією зі всіма необхідними прив’язками.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 156 грн. 55 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи 120 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Київський районний суд міста Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: