ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323
РІШЕННЯ
Іменем України
09.08.2007 | Справа №2-21/6394-2007 |
за позовом Військового прокурора Феодосійського гарнізону в інтересах держави в особі
Міністерства оборони України, м. Київ,
Центра санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки», м. Сімферополь,
про визнання недійсним договору.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
Позивач Федоров Д.Я., ю/к, д/п № 9 від 08.08.2007 р.
Відповідач не з’явився.
Прокурор Мандабура В.В., посвідчення № 281
Сутність спору: Військовий прокурор Феодосійського гарнізону звернувся до Господарського суду АРК із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ, та Центра санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, до ТОВ "Фонд соціальної безпеки", м. Сімферополь, у якому просить визнати недійсним повністю договір № 8 від 01.09.2004 р. та такий, що укладений всупереч вимогам чинного законодавства та є нереалізованим. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов’язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 01 вересня 2004 р. між Центром санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки», м. Сімферополь, був укладений договір № 8 про охорону об’єктів. Прокурор вважає, що вказаний договір підписано без дотримання погоджень та за межами запланованих витрат, передбачених кошторисом.
19 червня 2007 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги не визнає, та вказує, що договір оформлений з вимогами законодавства та фактично реалізовувався.
Представник позивача у судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. У засіданні суду представник позивача заявив клопотання про внесення змін до найменування підприємства позивача. Позивач просить змінити найменування позивача з Центру санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, на Центр медичної реабілітації санаторного лікування та спеціального підготування льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України, який є правонаступником відповідно до Положення.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2004 р. між Центром санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки», м. Сімферополь, був укладений договір № 8 про охорону об’єктів.
Відповідно до умов укладеного договору позивач (Замовник за договором) доручає, а відповідач (Охорона за договором) приймає на себе обв’язки з забезпечення пропускного режиму та зовнішньої охорони на об’єкті Замовника.
Охорона об’єкта здійснюється цілодобово. Договір укладається виключно на умовах здійснення охорони без матеріальної відповідальності. Система охорони об’єкту та розташування постів визначається Охороною та узгоджується з Замовником.
Розділом 7 договору сторони визначили, що договір укладається строком до 31 грудня 2004 р. та вступає в силу з 01 вересня 2004 р. Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії договору жодна з сторін не потребує його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах та на той же строк.
Згідно з Положенням (статутом) про Центр медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України, - Центр медичної реабілітації, санаторного лікування та спеціальної підготовки льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України створено відповідно до директиви Міністерства Оборони України від 16 жовтня 2006 р. № 322/1/013 та є правонаступником Центру санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України (з управлінням спеціальної підготовки та виживання льотного складу) створеного відповідно до директиви Міністерства Оброни України від 11 липня 2000 р. № 115/1/2880 і підпорядковуються начальнику медичної служби Повітряних Сил Збройних Сил (ПС ЗС) України – директору Військово-медичного центру ПС ЗС України. У своїй діяльності Центр керується Конституцією України, законами України, Указами Президента України, постановами та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Міністра Оборони України та його заступників, Командувача ПС ЗС України, начальника медичної служби ПС ЗС України, - начальника ВМЦ ПС ЗС України та положенням.
Таким чином, другий позивач (Центр санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак) на час укладення спірного договору і на теперішній час є структурним підрозділом Міністерства Оборони України .
Відповідно до статті 2 Закону України «Про збройні Сили» правовою основою діяльності Збройних Сил України є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", статути Збройних Сил України, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародні договори України, що регулюють відносини в оборонній сфері.
Відповідно до ст. 1 п. 3 «Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України», затвердженого наказом Міністра Оборони України від 16.07.1997 р. № 300, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1997 р. за № 615/2419 «положення про військове (корабельне) господарство Збройних сил України застосовується для всіх військових частин, кораблів, установ, військово-навчальних закладів, організацій та з’єднань збройних сил України на мирний на воєнний час при розташуванні у місцях постійної дислокації».
Згідно з пунктом 3.1.1. вказаного Положення, - посадові особи військової частини і з'єднання, що здійснюють організацію та ведення військового (корабельного) господарства, несуть відповідальність за це господарство та виконують свої обов'язки відповідно до Тимчасового статуту внутрішньої служби Збройних Сил України і вимог, викладених у цьому Положенні.
Командир військової частини (з'єднання), яка має права юридичної особи, у межах своїх повноважень та виділених коштів має право укладати господарські угоди або договори та несе повну відповідальність за обґрунтоване і правомірне витрачання (використання) коштів на пов'язану з цими угодами діяльність. Він забезпечує обов'язкове попереднє письмове погодження проектів майбутніх господарських угод (договорів) з начальником фінансової служби та юрисконсультом військової частини (з'єднання). За відсутності згаданих спеціалістів у військовій частині (з'єднанні) проекти угод (договорів) погоджуються з відповідним спеціалістом вищого військового органу (абзац 3 ст. 3 п. 1 п. п. 3 Положення).
Таким чином, повноваження командира щодо укладення угод обмежені погодженням з відповідними підрозділами та наявністю коштів.
Вказаний договір підписано без дотримання погоджень та за межами запланованих витрат, передбачених кошторисом.
Відповідно до вимог статті 203 Цивільного кодексу України, - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (стаття 215 Цивільного кодексу України).
Стаття 207 Господарського кодексу України визначає, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідач не надав суду доказів вчинення сторонами певних дій, які б свідчили про виконання угоди сторонами чи її подальше схвалення. Такі документи відсутні і у позивача.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що спірна угода є недійсною, оскільки укладена з порушенням положень Статуту, що суперечить ст. 2 Закону України «Про Збройні Сили України».
Суд вважає можливим задовольнити клопотання представника позивача про внесення змін до найменування підприємства позивача., а саме, у порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України змінити найменування позивача з Центру санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, на Центр медичної реабілітації санаторного лікування та спеціального підготування льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України, який є правонаступником позивача відповідно до Положення.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 22 серпня 2007 р.
На підставі викладеного і керуючись ст.. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.. 207 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України здійснити заміну позивача з Центру санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, на Центр медичної реабілітації санаторного лікування та спеціального підготування льотного складу Повітряних Сил Збройних Сил України, який є правонаступником Центру санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, відповідно до Положення.
Позов задовольнити.
Визнати недійсним повністю договір № 8 від 01.09.2004 р. укладений між Центром санаторного лікування Повітряних Сил Збройних Сил України, м. Судак, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки», м. Сімферополь, та таким, що укладений всупереч вимогам чинного законодавства та є нереалізованим.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Козлова, 45-а; р/р 260040003851 в КРФ «Кредит банк України», МФО 324913, ЗКПО 32361756, інші банківські рахунки не відомі) на користь державного бюджету (р/р 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405 код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ГКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет, м. Сімферополь) 85,00 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фонд соціальної безпеки», м. Сімферополь (м. Сімферополь, вул.. Козлова, 45-а; р/р 260040003851 в КРФ «Кредит банк України», МФО 324913, ЗКПО 32361756, інші банківські рахунки не відомі) 118 грн. витрат, пов'язаних із забезпеченням судового процесу (одержувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополь, р/р 31218259700002 ГУ ДКУ а АРК, ЗКПО 34740405, МФО 824026).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.