Справа № 2-848/2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2010 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючої судді: Пташкіної А.О.
при секретарі: Єрьоменка Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірними та зобов’язання провести доплату до пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
28.04.2010 року позивачка звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, в якому зазначила, що має правовий статус дитини війни, відповідачем їй не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірними та зобов’язати провести доплату до пенсії як дитині війни з 01.01.2006 року по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 року в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачка до суду не з’явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, просив розглядати справу за його відсутністю. Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в яких він посилається на наступне.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Розмір пенсії в залежність від прожиткового мінімуму поставлено лише в ст.28 Закону України “Про Загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. Відповідач вважає, що у позові неправомірно ототожнюються такі поняття як мінімальний розмір песії за віком та прожитковий мінімум, для осіб які втратили працездатність, та невірно визначено розмір прожиткового мінімуму.
Відповідно до п. 17. ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» на 2006 рік зупинено дію абзацу 7 ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця норма була виключена Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» за № 3367-ІV від 19.01.2006 р. та, крім того, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету». Тому, норма ст. 6 призупинялася і для здійснення виплати Кабінет Міністрів України повинен був розглянути це питання додатково за підсумками півріччя 2006 року та визначити порядок та суми виплат у відповідному документі. Але у 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена.
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії виплачується особам, які є інвалідами у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед них положення ст.ст.71,111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але будь-яких змін до бюджету 2007 року Верховною Радою України не приймалося для вираховування сум на дану виплату, не враховувалися вони і в бюджет України на 2008 рік.
ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України” дітям війни встановлення підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 12.06.1998 року (а.с.5).
Позивачка зверталась до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі
м. Луганська із заявою, в якій просила провести перерахунок її пенсії як дитини війни відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (а.с.9).
Листом від 04.02.2010 року за № 148/А-1 управлінням Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська в перерахунку пенсії позивачці було відмовлено (а.с.6).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та із інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування.
Окрім того, Законом України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік» були внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких пункт 17 статті 77, а саме «З метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинити на 2006 рік дію абзацу сьомого ст. 5 та ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було виключено, статтю 110 викладено у такій редакції «Установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (2195-15), запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету».
У 2006 році Урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп2007 положення ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано такими що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Відповідно до вимог частини 2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р, внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошевого утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 1 січня 2008 року до 31 грудня 2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2008 року.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Тобто, за період з 01.01.2009 року до 31.12.2009 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії в подальшому починаючи з 01.01.2010 року, то така вимога не підлягає задоволенню, оскільки суд не вправі вирішувати спору на майбутнє щодо обставин, які фактично не наступили.
За таких обставин, слід визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік та зобов’язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату підвищення пенсії з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік року, у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з урахуванням здійснених виплат.
Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 гривень. У зв’язку з тим, що згідно Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” Пенсійний фонд України звільнений від сплати судового збору, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 257 ЦК України, ст.ст. 81, 82, 88, 212, 213, 214, 215, 291, 294, 295,296 ЦПК України, ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», рішенням Конституційного суду України№10 –рп/2008 від 22.05.2008 року, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року №489-У, рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік»,суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007року до 31.12.2007року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік, з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене нею держмито в сумі 3,40 грн.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 37,00 грн.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Рішення набирає сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Кам'янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення не вступило в законную силу
Суддя А.О.Пташкіна
- Номер:
- Опис: розірвання шлюбу та стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 2-848/2010
- Суд: Макарівський районний суд Київської області
- Суддя: Пташкіна Анжела Олександрівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.05.2010
- Дата етапу: 06.09.2010