Справа № 2-910/10

         Р І Ш Е Н Н Я

               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    (вступна та резолютивна частини)

    2 липня 2010 року                                                                        м. Полтава

    Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

            головуючого судді:  Жилки О.М.,

            при секретарях: Погребній Л.Є., Томілович Т.М., за участю представника  позивачів ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання прав позикодавця в порядку спадкування за договором позики, -

В С Т А Н  О В И В:

Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов’язаного з потребою у обґрунтуванні доводів сторін, на що судом може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60,  70 СК України, ст. ст.  1046, 1047, 1051, 1216 – 1218, 1230, 1258, 1261, 1267, 1274 ЦК України,  ст. ст. 10, 11, 60,  212 – 215, 218 ЦПК України, суд, -

                        В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право позикодавця в порядку спадкування за договором позики від 19.02.2009 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в межах 7/8 частин прав позикодавця.

Визнати за ОСОБА_4 право позикодавця в порядку спадкування за договором позики від 19.02.2009 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в межах 1/8 частин прав позикодавця.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 8 гр. 50 коп. державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі  апеляційної скарги в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                      О. М. Ж и л к а      

КОПІЯ

Справа № 2-910/10

          Р І Ш Е Н Н Я

               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2 липня 2010 року                                                                             м. Полтава

    Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

            головуючого судді:  Жилки О.М.,

            при секретарях: Погребній Л.Є., Томілович Т.М., за участю представника  позивачів ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду  цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання прав позикодавця в порядку спадкування за договором позики, -

В С Т А Н  О В И В:

Позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до відповідача з вимогою визнати за ними право позикодавця в порядку спадкування за договором позики.

В своїй заяві позивачі вказали, що 19.02.2009 року між ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 було укладено договір позики відповідно до якого, ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 46000 грн., а останній зобов’язувався повернути ОСОБА_5 таку ж саму суму до 19 травня 2009 року. Посилаючись на те, що ОСОБА_3 є дружиною а ОСОБА_4 сином померлого ОСОБА_5, у якого, станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 – час відкриття спадщини, були права позикодавця за вказаним вище договором позики від 19.02.2009 року, та які не припинилися внаслідок його смерті,  даний договір є об’єктом спадкування, батьки померлого відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_3, кошти, які були передані у борг ОСОБА_2 та до цього часу останнім не повернуті, є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_5, позивачі просили суд визнати за ОСОБА_3 право позикодавця в порядку спадкування за договором позики від 19.02.2009 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в межах 7/8 частин прав позикодавця, а за ОСОБА_4 в межах 1/8 частин прав позикодавця.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримав повністю посилаючись на зазначені вище обставини.

Відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував повністю посилаючись на те, що він повернув борг ОСОБА_5, що підтверджується розпискою про повернення боргу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, надані докази, та оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є законними та обґрунтованими а тому, підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що 19.02.2009 року між ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2 було укладено договір позики відповідно до якого ОСОБА_5 передав ОСОБА_2 46000 грн., а останній зобов’язувався повернути ОСОБА_5 таку ж саму суму до 19 травня 2009 року. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, в зв’язку з чим, на підставі заяв позивачів приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полєжаєвою Н.П. відкрита спадкова справа. Батьки померлого ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, відмовились від спадщини на користь ОСОБА_3.

Як вбачається із оголошеного в судовому засіданні договору позики від 19 лютого 2009 року, ОСОБА_5 передав у власність, а ОСОБА_2 прийняв 46000 грн. із зобов’язанням повернути таку ж саму суму до 19 травня 2009 року.

-2-

    Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.    

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 із жовтня 1997 року до смерті останнього перебували в зареєстрованому шлюбі. Позивач ОСОБА_4 є рідним сином померлого ОСОБА_5

            Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України,  майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання,  ведення домашнього  господарства,  догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності.

    Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України, у разі поділу майна, що є  об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

    Частиною 1 ст. 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

Відповідно до статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_5 на випадок смерті не залишив заповіту щодо розпорядження свого майна, а батьки останнього відмовились від спадщини на користь ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_3 має право на спадкування за законом після померлого ОСОБА_5 в  межах 7/8 частин, а син ОСОБА_4 має право на спадкування після померлого батька в межах 1/8 частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1230 ЦК України, до спадкоємця переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов’язаннях.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він повернув борг ОСОБА_5 та підтвердження своїх заперечень проти позову, надав суду розписку про повернення боргу останньому від 10.06.2009 року за підписом ОСОБА_5

Представник позивачів в судовому засіданні заперечував факт повернення ОСОБА_5 боргу відповідачем посилаючись на те, що ОСОБА_2 на підтвердження повернення боргу ОСОБА_5 повинен надати оригінал договору позики від 19.02.2009 року.  

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

    Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі. На підвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

    На підтвердження доводів позовної заяви позивачами був наданий суду договір позики, підписаний відповідачем про отримання останнім від ОСОБА_5  46000 грн.            

Відповідно до ст. 1051 ЦК України, позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця.

-3-

    Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що зобов’язання за вказаним вище договором не можна вважати виконаним оскільки, наявність у позивачів договору позики свідчить про неповернення відповідачем боргу ОСОБА_5

Надані відповідачем докази, в тому числі і покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суд визнає недопустимими оскільки, вони спростовуються наведеними вище доказами, а відповідач в судовому засіданні не зміг пояснити суду, чому ОСОБА_5, на підтвердження виконання ОСОБА_2 зобов’язання за договором позики, не повернув йому цей договір позики, та чому ОСОБА_5 не зазначив про це в розписці, яку надав суду ОСОБА_2

Крім того, допитана свідок ОСОБА_10, яка відповідно до наданої відповідачем розписки була присутня при передачі останнім боргу ОСОБА_5, стверджувала  в судовому засіданні, що розписка була написана  ОСОБА_5 рукописним текстом.  

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачі мають право позикодавця в порядку спадкування за договором позики від 19.02.2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, в зазначених вище частках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 60,  70 СК України, ст. ст.  1046, 1047, 1051, 1216 – 1218, 1230, 1258, 1261, 1267, 1274 ЦК України,  ст. ст. 10, 11, 60,  212 – 215, 218 ЦПК України, суд, -

                        В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право позикодавця в порядку спадкування за договором позики від 19.02.2009 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в межах 7/8 частин прав позикодавця.

Визнати за ОСОБА_4 право позикодавця в порядку спадкування за договором позики від 19.02.2009 року укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в межах 1/8 частин прав позикодавця.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 8 гр. 50 коп. державного мита та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі на протязі 10 днів з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження та подачі  апеляційної скарги в 20-ти денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий               /підпис/                                                О. М. Ж и л к а      

ВІРНО: СУДДЯ                             О.М. ЖИЛКА