Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07.07.2010 р. № 2а-6325/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мар'єнко Л.М.
при секретарі судового засідання - Макогон Н.О.
за участю сторін:
представник позивача –Горелкова С.М., діє на підставі довіреності № 07-594/1287 від 11.06.2010р.,
представник відповідача –Пиво О.В., діє як президент АТ фірми "Супутник",
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Акціонерного товариства фірми "Супутник"
про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені , -
В С Т А Н О В И В:
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Акціонерного товариства фірми "Супутник", в якому просили стягнути з Акціонерного товариства фірми "Супутник" на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в сумі 4305,00 грн., та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в сумі 42,57 грн., всього 4347,57 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року № 875-ХІІ, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайнятих інвалідами, відповідач до 16.04.2010 року повинен був самостійно сплатити адміністративно - господарські санкції у розмірі 4305,00 грн. Розмір пені у сумі 42,57 грн. підтверджується Розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій. Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 4347,57 грн.
Відповідач заперечував проти адміністративного позову, від президента фірми АТ "Супутник" до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач зазначив, що АТ фірми "Супутник" існує як самостійна юридична особа з 1992 року. Основним видом діяльності підприємства є виготовлення пам'ятників, надгробних плит та іншої похоронної атрибутики. Робота, за своїм змістом, є фізично важкою і вимагає від його працівників певних природних і фізичних здібностей. У зв'язку з цим, при підборі співробітників підприємства враховуються як фізичні дані, так і наявність певних професійних навиків. З урахуванням специфіки роботи підприємства, її діяльність носить сезонний характер, тому що виготовлення та встановлення пам'ятників і надгробних плит в холодну пору року не здійснюється. Це впливає і на прибутку підприємства. Фактично, за даними бухгалтерських звітів за 2009р., підприємство є збитковим, що підтверджується копією балансу і звіту про фінансові результати за 2009р. Підприємство АТ фірма "Супутник" ніколи не відмовлялось від працевлаштування на своєму підприємстві інвалідів і в цьому зв'язку знаходилося в контакті з фондом зайнятості Дзержинського району м. Харкова. Так, в кінці 2008 року, до вищезазначеного фонду зайнятості була направлена заявка АТ фірмою "Супутник" про надання робочих місць на підприємстві інвалідам. Крім цього, у відношенні до наказу № 11к від 27.07.2009р. на посаду сторожа був оформлений інвалід по здоров'ю ОСОБА_3, який звільнився с цієї посади за особистим бажанням 23.09.2009р. на підставі наказу 17к від 23.09.2009р. У відповідності до наказу № 16к від 22.09.2009р., на посаду сторожа був оформлений ОСОБА_4, який звільнився з займаної посади 20.10.2009р. у відповідності до наказу № 19к. Крім цього, на підприємстві на сьогоднішній час на посаді сторожа працює ОСОБА_5, у відповідності до наказу № 20к від 12.11.2009р. Відомості про працюючих інвалідів достовірно відомі позивачу по справі та зазначені підприємством у звіті "Про зайнятість і працевлаштування інвалідів" за 2009 рік, який надавався підприємством до фонду соціального захисту інвалідів у Харківській області.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені у позові обставини.
Представник відповідача заперечував проти позову, посилаючись на викладені у запереченнях обставини.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості 1 робочого місця.
Відповідно до вимог ст. 20 вказаного закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Судом встановлено, що відповідач згідно поданої державної звітності "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів" (форма № 10-ПІ) за 2009 рік повинен був створити у 2009 році 1 робоче місце для працевлаштування інвалідів, відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників особового складу - 10 осіб. Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону, на АТ фірма «Супутник» у 2009 році норматив для працевлаштування інвалідів складав 1 робоче місце. Відповідно до списку працюючих інвалідів фактично на підприємстві жодного інваліда не працювало.
У відповідності до ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-ХІІ, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів. Порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Судом встановлено, що докази того, що протягом 2009 року відповідач надавав місцевому центру зайнятості населення інформацію щодо наявності вакантних робочих місць для працевлаштування інвалідів відсутні, оскільки АТ фірма «Супутник» інформувало Харківський міський центр зайнятості шляхом надання звітів про наявність робочих місць та потребу у працівниках формою № 3-ПН лише один раз у 2008 році, а не щомісяця у 2009 році, як це передбачено ч. 4 ст. 20 Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" покладає на підприємство обов'язок створити (пристосувати), атестувати належним чином робочі місця для працевлаштування інвалідів та повідомити про це органи, перелічені в ч. 1 ст. 18 зазначеного закону, і ті, в свою чергу, зобов'язані направити підприємству на працевлаштування інвалідів.
Судом встановлено, що відповідачем у 2009 році не вжито заходів зі створення робочих місць для інвалідів та не повідомлено органи працевлаштування про створення відповідних робочих місць, що унеможливило направлення цими органами до підприємства відповідача інвалідів для працевлаштування. Таким чином, відповідачем не були виконані вимоги Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.
З форми № 10-ПІ "Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів" за 2009 рік встановлено, що розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2009 рік становить 8610 грн. 10 коп.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2009 році, становить 4305 грн. 00 коп. та пеня за несвоєчасну сплату адміністративно – господарських санкцій становить 42 грн. 57 коп., а всього 4347,57 грн.
До теперішнього часу відповідачем не сплачено адміністративно-господарські санкції та пеню.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII, ст.ст. 94, 160-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Акціонерного товариства фірми "Супутник" про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені – задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства фірми "Супутник" (МФО 351533, р/р 26002199164001, Банк: ХГРУ "Приватбанк", код ЄДРПОУ 14102106; юридична адреса: 61072, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 47, кв. 50) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: УДК у Дзержинському районі м. Харкова, р/р 31219230700003 у Головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код одержувача 24134567; адреса: 61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к. 16) адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в розмірі 4 347 (чотири тисячі триста сорок сім) грн. 57 коп., з яких: адміністративно - господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів в розмірі 4 305 (чотири тисячі триста п'ять) грн. 00 коп., пеня за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій в розмірі 42 (сорок дві) грн. 57 коп.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова у повному обсязі виготовлена 12 липня 2010 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.