Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 липня 2010 р. справа № 2а-10988/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Зеленова А. С.
при секретарі Беспалько Г.Г.
за участю представників позивача Абрамової З.Ю., Хухаленко А.А.,
Риженкова С.П.,
за участю представників відповідача Черепанова Л.Е., Копилова М.І.,
Молчанова А.С., Троніц М.І.,
за участю представника третьої особи-1 Іванічкіна В.В.,
за участю представника третьої особи-2 Акуліч Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дружківського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи – Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка, про визнання частково недійсною вимоги КРВ в м. Дружківка від 12.04.2010 № 20-13/209 про усунення порушень,-
В С Т А Н О В И В:
29.04.2010 Дружківський міський відділ Головного управління МНС України в Донецькій області звернувся до суду з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, третя особа - Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, про визнання акту індивідуальної дії недійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами КРВ в м. Дружківка з 25.02.2010 по 23.03.2010 була проведена ревізія використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту в Дружківському міському відділі Головного управління МНС України в Донецькій області за період з 01.02.2007 по 31.01.2010, за результатами якої складено акт від 23.03.2010 № 03-10-03/10. Вказаним актом встановлені порушення п. 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі за текстом – Інструкція № 21-1), а саме – зайво перераховано внесків до Пенсійного фонду України на загальну суму 20893,52 грн.
Не погоджуючись з таким висновком акту ревізії, позивач 31.03.2010 направив заперечення, на які відповідач надав висновок від 12.04.2010 № 20-13/213 та прийняв вимогу від 12.04.2010 № 20-13/209. Згідно з п. 1 вимоги позивач у строк до 23.04.2010 необхідно вирішити питання про відшкодування бюджетних коштів, зайво витрачених на перерахування внесків до ПФУ, за рахунок відповідних джерел на суму 10,9 тис. грн.
Оскільки порушення, зазначене у вимозі, не було усунуто, 16.04.2010 КРУ в Донецькій області прийняло розпорядження № 89 про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунку Дружківського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області № 35217005000083, відкритому в органі Державного казначейства.
Позивач зазначає, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право здійснювати перевірки з питань нарахування і сплати страхових внесків до ПФУ віднесено до компетенції органів ПФУ. Така перевірка була проведена УПФУ в м. Дружківка Донецької області за період з 01.09.2002 по 31.12.2008, в ході якої не було встановлено порушень нарахування страхових внесків на грошове забезпечення.
Відповідно до роз’яснень Пенсійного фонду України від 18.12.2009 № 23571/03-20, доведеного до розпорядників нижчого рівня МНС України листом від 29.10.2009 № 03-13842/201, на суми нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу страхові пенсійні внески не нараховуються. Тому перерахунок зайво сплачених сум внесків до Пенсійного фонду необхідно було здійснити з 01.01.2007 тільки у випадку, якщо цей період не було перевірено органами Пенсійного фонду.
Крім того, бюджетні призначення позивачу доводить його головний розпорядник – Головне управління МНС України в Донецькій області, і тому відповідно до приписів ст.ст. 22, 118 Бюджетного кодексу України, п.п. 6, 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» зупиняти операції з бюджетними коштами віднесено до компетенції головного розпорядника, а не КРУ в Донецькій області
Просив визнати недійсним п. 1 Вимоги КРВ в м. Дружківка щодо вирішення питання про відшкодування бюджетних коштів, зайво витрачених на перерахування внесків до ПФУ, за рахунок відповідних джерел, визнати недійсним розпорядження КРУ в Донецькій області про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках Дружківського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області від 16.04.2010 № 89 (а.с. 4-8).
Під час судового розгляду представник позивача змінила позовні вимоги, про що подала відповідне клопотання, в якому зазначила, що на підставі протесту прокуратури Донецької області наказом КРУ в Донецькій області від 19.05.2010 № 99 було скасоване як незаконне розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами на рахунках позивача від 16.04.2010 № 89. Просила визнати недійсним п. 1 Вимоги КРВ в м. Дружківка від 12.04.2010 № 20-13/209 (а.с. 53).
Ухвалою суду від 02.06.2010 до участі у справі в якості третьої особи залучено Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка (а.с. 63).
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу з 01.01.2007 підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню. Страхувальниками є військові частини, установи, організації та органи, які виплачують грошове забезпечення для зазначених осіб. Відповідно до ст. 19 цього Закону об’єктом для нарахування страхових внесків являються суми фактичних видатків на оплату праці (грошового забезпечення) робітників, які включають видатки на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. У відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» та від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» одноразова грошова допомога атестованому складу при звільненні та одноразова грошова допомога спадкоємиці згідно її заяви не відноситься до додаткового грошового забезпечення.
У ревізуємому періоді УПФУ в м. Дружківка була проведена планова перевірка правильності обчислення, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків за період з 01.09.2002 по 31.12.2008. В акті перевірки від 29.01.2009 УПФУ в м. Дружківка встановлена недоплата внесків до ПФУ у сумі 535,11 грн. Питання щодо правильності нарахування та перерахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ на сплачену одноразову грошову допомогу атестованому складу Дружківського МВ ГУ МНС України в Донецькій області при звільненні в акті не відображено. У акті ревізії йдеться про зайве витрачання бюджетних коштів внаслідок переплати в ревізуємому періоді страхових внесків до ПФУ. Дана операція відображена у фінансовій звітності позивача у формі № 2-д «Звіт про надходження та використання коштів загального фонду» за відповідні роки. Згідно ч. 1 ст. 3 та ч. 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» відповідальність за достовірність відображених в первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку несуть особи, що склали та підписали дані документи. Таким чином, Дружківським МВ ГУ МНС України в Донецькій області за період з 01.02.2007 по 31.12.2008 проведено зайве витрачання бюджетних коштів внаслідок нарахування та перерахування до ПФУ страхових внесків на сплачену одноразову грошову допомогу атестованому складу при звільненні та одноразову грошову допомогу спадкоємиці згідно її заяви на загальну суму 10898,66 грн.
Просили відмовити у задоволенні позову (а.с. 55-59).
Представники третіх осіб у судовому засіданні просили вирішити спір відповідно до вимог діючого законодавства.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.
Позивач – Дружківський міський відділ Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Донецькій області зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 03.02.2005, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 180040 (а.с. 31), включене до ЄДРПОУ за № 23314534, є державною організацією (а.с. 32). Позивач здійснює свою діяльність на підставі Положення, затвердженого начальником Головного управління МНС України в Донецькій області 01.05.2009 (а.с. 33-41).
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Відповідач Контрольно-ревізійне управління в Донецькій області (КРУ в Донецькій області) діє на підставі Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого Наказом Головного контрольно-ревізійного управління України № 111 від 09.01.2001р. Контрольно-ревізійний відділ у м. Дружківка (КРВ у м. Дружківка) є підрозділом КРУ в Донецькій області без права юридичної особи.
Головними завданнями державної контрольно-ревізійної служби відповідно до ст. 2 вказаного Закону, є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.
Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.
У акті ревізії використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту у Дружківському міському відділі Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Донецькій області за період з 01.02.2007 по 31.01.2010 № 03-10-03/10 від 23.03.2010 йдеться, у тому числі, про порушення позивачем п. 4.1 Інструкції № 21-1, а саме: за період з 01.02.2007 по 31.01.2010 внаслідок проведення нарахувань до ПФУ на сплачену одноразову грошову допомогу спадкоємиці згідно їх заяви та одноразову грошову допомогу атестованому складу Відділу при звільненні, яка у відповідності з постановами Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» та від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» не відноситься до додаткового грошового забезпечення, зайво перераховано внесків до Пенсійного фонду України на загальну суму 20893,52 грн. (КЕКВ 1120, 2007 рік – 10372,73 грн., 2008 рік – 525,93 грн., 2009 рік – 9994,86 грн.) (аркуш 11 акту ревізії; а.с. 11).
Позивач, не погоджуючись з такими висновками акту ревізії, надіслав на адресу КРВ у м. Дружківка заперечення до цього акту за № 805 від 31.03.2010 (а.с. 13), на які отримав висновок від 12.04.2010 № 20-13/213 (а.с. 14-15).
Пунктом 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлено право органів контрольно-ревізійної служби пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження та використання державної власності та фінансів.
Крім того, відповідно до п. 46 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 р. № 550 (далі – Порядок № 550), якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом служби у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
12.04.2010 КРВ у м. Дружківка прийнято вимогу № 20-13/209 щодо усунення виявлених ревізією порушень (а.с. 16-17).
16.04.2010 позивач надав на адресу КРВ у м. Дружківка лист щодо часткового виконання вимоги (а.с. 18).
29.04.2010 позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом (а.с. 4).
У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем доведено правомірність п. 1 вимоги № 20-13/209 від 12.04.2010, в якому йдеться про необхідність вирішення питання про відшкодування бюджетних коштів, зайво витрачених на перерахування внесків до ПФУ, за рахунок відповідних джерел, виходячи з наступного.
У відповідності до абзацу 1 частини 1 статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Абзацом 9 частини 1 цієї статті передбачено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону (тобто для застрахованих осіб), - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Частиною 2 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
На виконання Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Пенсійним фондом України затверджено Інструкцію № 21-1. Цю Інструкцію розроблено з урахуванням вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме пункту 4.4, яким визначено, що базою для нарахування збору до Пенсійного фонду України громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб.
Крім того, за змістом пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» об'єктом оподаткування збором для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, - є фактичні витрати на оплату праці працівників, які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (крім сум виплат, що не враховуються при визначенні бази нарахування страхових внесків відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян"), а також винагороди, що виплачуються громадянам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру;
Аналіз викладених норм свідчить про те, що для включення певних виплат працівникам підприємства до заробітної плати, виходячи з якої визначається база для нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду України (об’єкт оподаткування), необхідно, щоб ці виплати включалися до фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників та підлягали оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.
Статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах і підрозділах цивільного захисту, передбачено виплату разової грошової допомоги при звільненні зі служби та виплату допомоги членам сімей осіб рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника.
У відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Вказані вище виплати разової грошової допомоги до складу грошового забезпечення цей Закон не відносить. Також такі виплати не віднесено до складу додаткових видів грошового забезпечення згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 452 «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців» (яка втратила чинність, але діяла на момент здійснення спірних виплат) та від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Отже, виплати разової грошової допомоги не можна віднести до складу фактичних витрат установи на оплату грошового забезпечення працівників, і тому вони не включаються до бази нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду України. Позивач вказані норми законодавства не врахував, що призвело до зайвого перерахування внесків до Пенсійного фонду України на загальну суму 20893,52 грн. (КЕКВ 1120, 2007 рік – 10372,73 грн., 2008 рік – 525,93 грн., 2009 рік – 9994,86 грн.).
Суд не приймає до уваги посилання позивача на акт планової перевірки правильності обчислення, повноти нарахування, своєчасності сплати страхових внесків та достовірності поданих відомостей персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування Дружківського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області № 4 від 29.01.2009 (а.с. 24-30), оскільки цей акт складено за наслідками перевірки, проведеної УПФУ в м. Дружківка, до компетенції якого законодавством не віднесено здійснення перевірки правомірності витрачання бюджетних коштів. Крім того, цим актом не охоплене питання визначення бази нарахування страхових внесків на сплачену одноразову грошову допомогу і тому суд, з огляду на положення ст.ст. 69, 70 КАС України не приймає вказаний акт в якості належного доказу.
Суд також вважає необґрунтованим посилання позивача на лист Пенсійного фонду України від 18.12.2009 № 23571/03-20 (а.с. 20, 89-90), оскільки він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вищезазначений лист Пенсійного фонду України не може застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.
Окрім того, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на ту обставину, що відповідач не мав права здійснювати дії з контролю за правильністю нарахування пенсійних внесків до Пенсійного фонду, оскільки кошти на відповідні страхові пенсійні внески службовим особам позивача, були перераховані за рахунок коштів Державного бюджету України за кодом економічної класифікації видатків бюджету 1120 «надходження на заробітну плату».
Відповідно до ст.ст.2,3 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» та ст.113 Бюджетного кодексу України, контрольно-ревізійна служба наділена даними повноваженнями.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Статтею 3 цього ж Закону визначено, що державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Згідно до п.1 ч.1 ст.113 Бюджетного кодексу України органи державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що приймаючи п. 1 вимоги № 20-13/209 від 12.04.2010 щодо вирішення питання про відшкодування бюджетних коштів, зайво витрачених на перерахування внесків до ПФУ, за рахунок відповідних джерел, КРВ у м. Дружківка діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлені законодавством, у зв’язку із чим відсутні підстави для задоволення позову Дружківського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області.
Керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Дружківського міського відділу Головного управління МНС України в Донецькій області до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області, треті особи – Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, Управління Пенсійного фонду України в м. Дружківка, про визнання частково недійсною вимоги КРВ в м. Дружківка від 12.04.2010 № 20-13/209 про усунення порушень - відмовити.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 07 липня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 12 липня 2010 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Зеленов А. С.