Справа № 2а-12841/08
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2010 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.
за участю сторін:
від позивача представник - Громадський О.В. (по довіреності)
від відповідача представник - Кримська М.І. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Комсомолець»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000642300/0 від 27.03.2008 року у частині донарахування ПДВ в сумі 405398 грн. та штрафних санкцій у сумі 202699 грн., № 0001592301/2 від 14.08.2008 року, -
ВСТАНОВИВ:
До суду з адміністративним позовом звернулось відкрите акціонерне товариство «Комсомолець»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000642300/0 від 27.03.2008 року у частині донарахування ПДВ в сумі 405398 грн. та штрафних санкцій у сумі 202699 грн., № 0001592301/2 від 14.08.2008 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 5 березня 2008 року відповідачем було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року. За наслідками перевірки відповідачем було складено акт від 14.03.2008 року №114/23-1007/00413133. На підставі акту від 14.03.2008 року №114/23-1007/00413133, відповідачем - Арцизькою МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000642300/0 від 27 березня 2008 року, яким позивачу було донараховано ПДВ у сумі 628122 грн., з яких 4187 4 8 за основним платежем і 2 0937 4 штрафних санкцій. На підставі рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області, Арцизька МДПІ 14.08.2008 року, прийняла податкове повідомлення-рішення №0001592303/2, яким донарахувала податок на додану вартість ще на 86434 гривень та штрафних санкцій на 43217 гривень. Позивач вважає що податкове повідомлення-рішення №0000642300/0 від 27 березня 2008 року, податкове повідомлення-рішення №0001592301/2 від 14.08.2008 року є протиправними та підлягають скасуванню з таких підстав.
В акті перевірки відповідач вказує на те, що позивачем до складу податкового кредиту та декларації з ПДВ було включено ПДВ за придбаний виноград у ПП «Анібус»вартістю 3102609 грн. у тому числі ПДВ 475203 грн. На думку відповідачів, позивач не мав права включати до податкового кредиту вказану суму, оскільки, через пів року після фактичної передачі винограду та виписки податкових накладних, ПП «Анібус» було ліквідовано. Такі висновки відповідача суперечать нормам чинного законодавства, оскільки відповідно до п.7.5.1. от. 7 Закону України «Про податок на подану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пунктами 3.3., 4.1. договору купівлі-продажу №89/96 від 01.09.2006 року укладеним позивачем з ПП «Анібус», було передбачено, що передача винограду здійснюється до 01.11.2006 року, а розрахунок до 15.12.2006 року. Таким чином, відповідно до умов договору, першою подією що мала статися та давала позивачу право на податковий кредит стала фактична передача, винограду та отримання податкових накладних. Позивач, отримавши виноград та податкові накладні, згідно вимог п.7.5.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»включив до податкового кредиту до декларацій ПДВ в сумі 475203 гривень. Той факт, що ПП «Анібус»було ліквідовано через півроку, згідно Закону України «Про податок на додану вартість», не є підставою для виключення з податкового кредиту сум ПДВ сплачених в вартості отриманого від нього товару. 20 листопада 2006 року між позивачем ПП «Анібус»та ПП «Юніксел»було укладено договір про поступку права вимоги №136 відповідно до якого право вимоги розрахунку за договором №89/96 перейшло до ПП «Юніксел». З цього моменту всі відносини між позивачем та ПП «Анібус»припинилися і наступна його ліквідація через півроку не має ніякого юридичного значення. Позивач частково у сумі 620000 грн., розрахувався з ПП «Юніксел», після чого останнє було ліквідоване 02.11.2007 року. Не зважаючи на те, що перевірка охоплювала лише період до 30.09.2007 року ДПА в Одеській області вважало за можливе зробити донарахування у зв'язку з ліквідацією ПП «Юніксел». З урахуванням того, що поступка права вимоги у даних відносинах вже відбувалася є всі підстави вважати, що ПП «Юніксел»могло поступити правом вимоги іншій особі, яка у будь-який момент, може заявити про свої права та вимагати розрахунку. Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється у три роки. Обов'язок по сплаті за поставлений виноград припиниться лише зі спливом позовної давності, а саме 16 грудня 2009 року. У будь-якому випадку сплив позовної давності є підставою для коригування підприємством своїх валових прибутків, але аж ніяк не зменшення податкового кредиту з ПДВ.
Також в акті перевірки відповідачами вказано що позивач безпідставно відніс до податкового кредиту, ПДВ на суму 16630 грн., за цукор придбаний у ТОВ «Деметра», яке в свою чергу було знято з обліку в ДПІ 11.06.2004 року. З такими висновками ДПІ не можна погодитися, оскільки статтею 8 Закону України «Про систему оподаткування», на платників податків не покладено обов'язку контролювати своїх контрагентів щодо перебування на обліку у органах ДПА, а також в реєстрі платників ПДВ. Такий обов'язок не встановлено Законам України «Про податок на додану вартість», а також іншими законами з питань оподаткування. На момент отримання цукру та податкових накладних позивач не знав, що ТОВ «Деметра»не є платником ПДВ. Він дізнався про це лише з акту перевірки, і саме з цього моменту у нього виник обов'язок відкоригувати свої зобов'язання з ПДВ. За таких обставин, необґрунтованим є твердження відповідачів що позивач не мав права приймати вказані податкові накладні ще у лютому-березні 2007 року.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що перевіркою встановлено порушення ВАТ «Комсомолець»вимог п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 418748,00 гривень.
В акті перевірки відображено, що у березні 2007 року ВАТ «Комсомолець»отримало від ТОВ «Деметра»цукор на загальну суму 99780 грн., у тому числі ПДВ - 16630,00 грн. по податковим накладним: №61 від 28.02.07 на загальну суму 34980,00 грн., у тому числі ПДВ 5830,00 грн.; №84 від 13.03.2007 на загальну суму 64800,00 грн., у т.ч. ПДВ 40800,00 грн. Однак, перевіркою встановлено, що ТОВ «Деметра»знято з обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси як платника податку на додану вартість 04.06.04 року, а з обліку ДПІ як платника податків -11.06.2004 року. ВАТ «Комсомолець»включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним від ТОВ «Деметра» на загальну суму - 16630,00грн. На момент здійснення господарської операції з ТОВ «Деметра», яке було знято з обліку як платник ПДВ, скаржник не мав права включати до податкового кредиту суми по податковим накладним вищевказаного постачальника.
Перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.2.1. і 7.2.4 п. 7.2, підпунктів 7.4.1 і 7.4.5 п. 7.41 підпункту 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «Комсомолець»у перевіряємому періоді занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 418748 грн. ДПА в Одеській області рішенням від 07 серпня 2008 року № 25776/10/25-0007, прийнятим за результатами розгляду повторної скарги, збільшила на 68434 грн. податок на додану вартість та на суму 43217 грн. штрафну санкцію. В акті перевірки зазначено, що на підставі угоди купівлі-продажу №89/96 від 01.09.06 року ПП «Анібус»передає у власність ВАТ «Комсомолець»виноград сортовий білий у кількості 2000 тон, виноград сортовий красний у кількості 1000 тон., п. 4.2 договору передбачено, що поставка винограду здійснюється транспортом покупця, або транспортом продавця за рахунок покупця. ВАТ «Комсомолець»до складу податкового кредиту включено ПДВ на загальну суму 475203 грн. Відповідно до оборотної відомості ВАТ «Комсомолець»перерахувало ПП «Анібус»150000 грн., заборгованість ВАТ «Комсомолець»перед ПП «Анібус» складає 2952609 грн. За договором переуступки вимог від 20.11.2006р. № 136 ПП «Анібус»переуступив право вимоги погашення боргу ПП «Юніксел». ВАТ «Комсомолець»було перераховано новому кредитору 620000 грн., загальна сума, на яку проведені розрахунки згідно договору №89/96 від 01.09.06р. складає 770000 грн. Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 31.05.2007 року до зазначеного реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПП «Анібус»у зв'язку з визнанням його банкрутом. Відповідно до довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 02.11.2007 року до реєстру внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ПП «Юніксел»у зв'язку з визнанням його банкрутом. На момент визнання ПП «Юніксел»банкрутом у нього була не погашена дебіторська заборгованість ВАТ «Комсомолець»на загальну суму 2332609 грн.
У разі якщо підприємство-кредитор визнано банкрутом, то господарське зобов'язання щодо вимоги сплати грошового боргу, отримувачем яких він є, припиняється. Жодний з кредиторів не прийняв будь-яких спроб повернути борг ВАТ «Комсомолець», не застосовували встановлені діючим законодавством способи стягнення існуючої у ВАТ «Комсомолець»заборгованості. Вищевказані факти свідчать, що і в першого кредитора ПП «Анібус», і у другого кредитора ПП «Юніксел» були відсутні наміри здійснити фактичну господарську операцію по поставці винограду.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову повинно бути відмовлено у повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
На підставі направлень №36/23 від 18.02.08, виданих Арцизькою МДПІ Одеської області головним державним податковим інспектором сектору по контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД Рудик А.К., старшим державним податковим інспектором відділу аудиту юридичних осіб Дерлі Г.П. та ін. була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ВАТ «Комсомолець»з питань дотримання вимог чинного законодавства за період з 01.10.06 року по 30.09.2007року.
За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 14.03.08 року
№114/23-1007/00413133 (аркуші справи 6-20) та на підставі акту перевірки Арцизькою МДПІ Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.03.08 року № 0000642300/0 (аркуш справи 21), яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 418748 грн. та 209374 грн. штрафної санкції.
Не погодившись із зазначеним рішенням позивач звернувся до Арцизької МДПІ Одеської області зі скаргою, за результатами розгляду якої рішенням Арцизької МДПІ «Про результати розгляду первинної скарги»від 03.06.08 року №4513/10/25 залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 27.03.08 року №0000642300/0, а скаргу ВАТ «Комсомолець»- без задоволення.
Не погодившись із рішенням Арцизької МДПІ «Про результати розгляду первинної скарги», позивач звернувся до ДПА в Одеській області з повторною скаргою від 11.06.08 року на податкове повідомлення-рішення Арцизької МДПІ Одеської області від 27.03.08 року №0000642300/0 про донарахування податку на додану вартість у сумі 418748,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 209374,00 гривень.
Рішенням ДПА в Одеській області від 07.08.2008 року № 25776/10/25-0007 (аркуші справи 92-96), прийнятим за розглядом повторної скарги, зазначене податкове рішення залишено без змін та збільшено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на 86434 грн. та штрафні санкції на 43217 грн.
На підставі рішення ДПА в Одеській області, Арцизькою МДПІ Одеської області 14.08.2008 року було прийнято податкове повідомлення –рішення № 0001592301/2 (аркуш справи 22), яким позивачу донараховано податок на додану вартість на 86434 грн. та штрафні санкції на 43217 грн.
Як вбачається з акт, перевіркою встановлено порушення ВАТ «Комсомолець»вимог п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2 п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 418748,00 гривень.
Судом встановлено, що у березні 2007 року ВАТ «Комсомолець»отримало від ТОВ «Деметра»цукор на загальну суму 99780 грн., у тому числі ПДВ - 16630,00грн. по податковим накладним: №61 від 28.02.07 року на загальну суму 34980,00 грн., у тому числі ПДВ 5830,00 грн. (аркуш справи 52); №84 від 13.03.2007 року на загальну суму 64800,00 грн., у т.ч. ПДВ 10800,00 грн. (аркуш справи 50).
Проте, судом встановлено, що ТОВ «Деметра» знято з обліку ДПІ у Київському районі м. Одеси як платника податку на додану вартість 04.06.04 року, а з обліку ДПІ як платника податків -11.06.2004 року.
ВАТ «Комсомолець»включило до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним від ТОВ «Деметра»на загальну суму - 16630,00грн.
Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», від 03.04 1997 року № 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається (продавця товарів (робіт, послуг).
Пунктом 7.2.4. п.7.4 ст. 7 зазначеного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПІ України від 30.05.1997 року №165, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент здійснення господарської операції з ТОВ «Деметра», яке було знято з обліку як платник ПДВ, позивач не мав права включати до податкового кредиту суми по податковим накладним вищевказаного постачальника.
Також, як вбачається з акту, перевіркою встановлено, що в порушення п.п. 7.2.1. і 7.2.4 п. 7.2, підпунктів 7.4.1 і 7.4.5 п. 7.41 підпункту 7.5.1 п. 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ВАТ «Комсомолець»у перевіряємому періоді занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 418748 грн.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу №89/96 від 01.09.06 року (аркуш справи 25) ПП «Анібус»передає у власність ВАТ «Комсомолець»виноград сортовий білий у кількості 2000 тон, виноград сортовий красний у кількості 1000 тон., п. 4.2 договору передбачено, що поставка винограду здійснюється транспортом Покупця, або транспортом Продавця за рахунок Покупця
Судом встановлено, що ВАТ «Комсомолець»до складу податкового кредиту включено ПДВ на загальну суму 475203 грн. Відповідно до оборотної відомості ВАТ «Комсомолець»перерахувало ПП «Анібус»150000 грн., що підтверджується копією платіжного доручення від 13.10.06р. № 481 (аркуш справи 42), отже заборгованість ВАТ «Комсомолець»перед ПП «Анібус» складає 2952609 грн.
Також судом встановлено, що за договором переуступки вимог від 20.11.2006р. № 136 (аркуш справи 26) ПП «Анібус»переуступив право вимоги погашення боргу ПП «Юніксел». ВАТ «Комсомолець»було перераховано новому кредитору 620000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та копіями виписок по рахунку (аркуші справи 43-49), таким чином, загальна сума, на яку проведені розрахунки згідно договору №89/96 від 01.09.06 року склала 770000 грн.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (аркуші справи 90-91), 31.05.2007 року до зазначеного реєстру державним реєстратором внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ПП «Анібус»у зв'язку з визнанням його банкрутом.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (аркуші справи 88-89), 02.11.2007 року до реєстру державним реєстратором внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи –ПП «Юніксел»у зв'язку з визнанням його банкрутом. На момент визнання ПП «Юніксел»банкрутом у нього була не погашена дебіторська заборгованість ВАТ «Комсомолець»на загальну суму 2332609 грн., про що не заперечує позивач.
Відповідно до п.4 ст. 205 Господарського кодексу України, у разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.
Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Таким чином, у разі якщо підприємство-кредитор визнано банкрутом, то господарське зобов'язання щодо вимоги сплати грошового боргу, отримувачем яких він є, припиняється.
Судом встановлено, що жодний з кредиторів не прийняв будь-яких спроб повернути борг ВАТ «Комсомолець», не застосовували встановлені діючим законодавством способи стягнення існуючої у ВАТ «Комсомолець»заборгованості (відсутні претензії, подача позовів та ін.), що не спростовується позивачем.
Вимоги щодо документального забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99р. №996-ХР/ та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.05.1995р. №88.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року №996-ХІУ, «…первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення...»
Пунктом 1 статті 9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 2 статті 9 цього Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документу, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснені господарської операції.
Підпунктом 2 статті 3 зазначеного Закону передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
При цьому, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95р. №88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема, товарно-транспорту накладну, затверджено спільним наказом Мінтранспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995р. № 488/ і введено в дію з 01 січня 1996 року. Відповідно до п. 2 цього наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Відповідно до зазначених Правил - товарно транспортна накладна (ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Згідно до п. 11.1 цих Правил - основним документом на перевезення вантажів є ТТН та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до п. 11.5 Правил ТТН на перевезення вантажу автомобільним транспортом Замовник (Вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менш чотирьох екземплярів. Згідно п. 11.7. Правил - перший екземпляр ТТН залишається у Замовника. Згідно п. 11.8. цих Правил - у тих випадках, коли в ТТН немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (гр. 1-10 ТТН). У випадках коли в ТТН зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого ТТН вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.
Позивач під час розгляду справи по суті не надав суду накладні на відвантаження, акти прийому-передачі, первинну транспортну документацію, у зв’язку з чим, суд приходить до висновку, що факт поставки товарів від ПП «Анібус»не підтверджений.
Крім того, надані позивачем податкові накладні від ПП «Анібус» від 27.10.06 року №44, від 21.10.06 року №46, від 28.09.06 року №45, від 28.09.06 року №46, від 27.09.06 року №43, від 26.09.06 року №41, від 26.09.06 року №40, від 24.10.06 року №41, від 23.10.06 року №42, від 26.10.06 року №43, від 30.10.06 року №45, від 30.09.06 року №49 (аркуші справи 27-41), також не можуть бути прийняті судом до уваги, виходячи з наступного.
В пп.6.2 п.6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року №165 зазначено, що податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
У відповідності з вимогами пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності з вимогами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Підпунктом 7.2.4. п 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 вказаного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 вищевказаного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, абз. 4 вказаного підпункту визначено, що податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п.6, пп.12.1 п.12 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону. При цьому у верхній лівій частині податкової накладної робляться відповідні відмітки (непотрібне виділяється поміткою »).
Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів (робіт, послуг) на його вимогу (пп.6.1 п.6 Порядку).
З вищевикладеного вбачається, що податкова накладна виписується тільки на факт поставки товарів (робіт, послуг), що міститься в нормах п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Перерахування грошових коштів постачальнику згідно договору купівлі - продажу без отримання товару та без переходу права власності на нього не є поставкою товарів в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що ВАТ «Комсомолець»сформувало податковий кредит за операцією з ПП «Анібус»лише на підставі податкових накладних, без фактичного отримання товару, а сам факт перерахування грошових коштів у сумі 770000,00 грн. не може свідчити про здійснення господарської операції з ПП «Анібус».
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ВАТ «Комсомолець»неправомірно включив до податкового кредиту за перевіряемий період ПДВ у сумі 475203,00 грн. на підставі податкових накладних від ПП «Анібус», ПДВ у сумі 13350,00грн. на підставі податкових накладних, оформлених з порушенням вимог законодавства; ПДВ у сумі 16630,00грн. по податковим накладним, виписаним неплатником податку, що призвело до заниження податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 505183,00грн.
Таким чином, за результатом розгляду скарг ВАТ «Комсомолець»ДПА в Одеській області було встановлено заниження ВАТ «Комсомолець»податку на додану вартість на 505183,00грн., а не 418 748,00 грн., як зазначено у акті перевірки.
Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2001р. №2181-111, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Таким чином, судом встановлено, що до ВАТ «Комсомолець»в результаті заниження податку на додану вартість застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 252591,00 грн., а не 209374,00 грн., як зазначено у акті перевірки.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог відкритого акціонерного товариства «Комсомолець»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень –рішень Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції № 0000642300/0 від 27.03.2008 року у частині донарахування ПДВ в сумі 405398 грн. та штрафних санкцій у сумі 202699 грн., № 0001592301/2 від 14.08.2008 року необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, ст.ст. 2, 4, 6,9, 70-72, 86, 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відкритого акціонерного товариства «Комсомолець»до Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень Арцизької міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області № 0000642300/0 від 27.03.2008 року у частині донарахування ПДВ в сумі 405398 грн. та штрафних санкцій у сумі 202699 грн., № 0001592301/2 від 14.08.2008 року – відмовити у повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 08 липня 2010 року.
Суддя