Справа № 22-6395 Головуючий у 1 інстанції –
Музичко С.Г. Доповідач – Семенюк Т.А.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 липня 2010 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого – Семенюк Т.А.
Суддів – Прокопчук Н.О., Карпенко С.О.
при секретарі – Шевчук О.В.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И Л А:
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 7604 гривні, 1600 гривень витрат на юридичну допомогу, 76 гривень 04 копійки судового збору, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову - відмовлено.
ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на рішення суду, в якій просить рішення скасувати, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, вважаючи, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, судом не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи, а саме, що позивач не має право вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 21.02.2008 року по проспекту Григоренка в м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 та володільцем якого є позивач ОСОБА_3 28.03.2008 року рішенням Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_2 був визнаний винним у даній дорожньо-транспортній пригоді і притягнутий до адміністративної відповідальності. Згідно висновку дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 07.04.2008 року, матеріальний збиток, заподіяний позивачу внаслідок пошкодження автомобіля при ДТП складає 7004 гривні; оплата послуг спеціаліста автотоварознавця за проведення дослідження складає 600 гривень; оплата послуг за юридичну допомогу становить 1600 гривень. Крім того, ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, яку він оцінює в сумі 1600 гривень, яка полягає у погіршенні здоров'я, психофізичного та морального стану, порушився сон, знизилась працездатність.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідач та його представник проти позову заперечували.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 21.02.2008 року приблизно о 22.00 год., керуючи автомобілем «ДЕУ Нексія» д.н.з. НОМЕР_1 по проспекту Григоренка в м. Києві, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав дорогу та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21093 д.н. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4
Відповідно до постанови Дарницького районного суду від 28 березня 2008 року, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності (а.с.5).
Згідно із висновком дослідження спеціаліста - автотоварознавця від 07.04.2008 року матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля внаслідок пошкодження при ДТП, визначений в сумі 7004 гривні (а.с. 7-11).
Ст. 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом свого права про відшкодування матеріальної та моральної шкоди з відповідача, внаслідок пошкодження майна, яким він володіє на підставі довіреності.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
Як вбачається із довіреності від 21.05.2007 року, автомобіль ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5, ОСОБА_3 має право керувати з правом тимчасового виїзду за кордон, знімати з обліку в органах ДАІ, продати, страхувати, здавати в оренду автомобіль, одержувати належні ОСОБА_5 гроші, в тому числі у випадку спричинення автомобілю пошкодження іншими особами в результаті ДТП, та ін.(а.с.35).
Таким чином, правильно встановивши обставини справи, суд першої інстанції не перевірив правове становище позивача, чи має він право вимоги на відшкодування матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2.
З позовної заяви видно, що ОСОБА_3 звернувся з позовом до відповідача про стягнення матеріальної шкоди не від імені та в інтересах власника автомобіля ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2, а від свого імені, без достатніх на це повноважень.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ОСОБА_3 не є в даному випадку належним позивачем у справі в частині стягнення матеріальних збитків, завданих пошкодженням автомобіля ВАЗ 21093 н.з. НОМЕР_2.
Оскільки ЦПК не передбачає можливості заміни позивача за ініціативою суду, колегія суддів вважає, що в цій частині у задоволенні позову ОСОБА_3 необхідно відмовити.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3 в апеляційному порядку не оскаржувалось.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року підлягає скасуванню частково з постановленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 2 березня 2010 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в сумі 7604 гривні, 1600 гривень витрат на юридичну допомогу, 76 гривень 04 копійки судового збору, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи скасувати, постановивши в цій частині нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди відмовити.
В решті рішення суду залишити без зміни.
Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий
Судді